набути

Ukrainian

Pronunciation

• набу́ти: IPA^(key): [nɐˈbute] (etymologies 1 and 2)
• набути́: IPA^(key): [nɐbʊˈtɪ] (etymology 3)

• Audio (набу́ти)

  (file)

Etymology 1

From на- (na-) +‎ бу́ти (búty). Compare Belarusian набы́ць (nabýcʹ), Polish nabyć.

Verb

набу́ти • (nabúty) pf (imperfective набува́ти) (transitive)

1. to acquire, to gain, to get, to obtain

   Synonyms: діста́ти pf (distáty), здобу́ти pf (zdobúty)

2. to acquire, to take on (:characteristic, quality, etc.)
3. (dialectal) to serve, to work (for a certain time)

   Synonyms: відслужи́ти pf (vidslužýty), відроби́ти pf (vidrobýty)

Conjugation

Conjugation of набу́ти, набу́ть (irregular, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	набу́ти, набу́ть nabúty, nabútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	набу́тий nabútyj impersonal: набу́то nabúto
adverbial	—	набу́вши nabúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	набу́ду nabúdu
2nd singular ти	—	набу́деш nabúdeš
3rd singular він / вона / воно	—	набу́де nabúde
1st plural ми	—	набу́дем, набу́демо nabúdem, nabúdemo
2nd plural ви	—	набу́дете nabúdete
3rd plural вони	—	набу́дуть nabúdutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	набу́дьмо nabúdʹmo
second-person	набу́дь nabúdʹ	набу́дьте nabúdʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	набу́в nabúv	набули́ nabulý
feminine я / ти / вона	набула́ nabulá
neuter воно	набуло́ nabuló

Derived terms

• набу́тися pf (nabútysja)
• набуття́ n (nabuttjá)

 

Etymology 2

(This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)

Verb

набу́ти • (nabúty) pf (imperfective набува́ти) (transitive)

1. (transitive, dialectal) to shoe, to put shoes on

   Synonym: взу́ти pf (vzúty)

Conjugation

Conjugation of набу́ти, набу́ть (class 12a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	набу́ти, набу́ть nabúty, nabútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	набу́вши nabúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	набу́ю nabúju
2nd singular ти	—	набу́єш nabúješ
3rd singular він / вона / воно	—	набу́є nabúje
1st plural ми	—	набу́єм, набу́ємо nabújem, nabújemo
2nd plural ви	—	набу́єте nabújete
3rd plural вони	—	набу́ють nabújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	набу́ймо nabújmo
second-person	набу́й nabúj	набу́йте nabújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	набу́в nabúv	набу́ли nabúly
feminine я / ти / вона	набу́ла nabúla
neuter воно	набу́ло nabúlo

Etymology 3

See the etymology of the corresponding lemma form.

Verb

набути́ • (nabutý)

1. second-person singular imperative of набути́ти pf (nabutýty)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “набути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2018), “набути”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “набути”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “набути”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “набути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “набути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)