спричинити

Ukrainian

From с- (s-) +‎ причини́ти pf (pryčynýty).

спричини́ти • (spryčynýty) pf (imperfective спричиня́ти or спричи́нювати)

Conjugation of спричини́ти, спричини́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	спричини́ти, спричини́ть spryčynýty, spryčynýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спричи́нений spryčýnenyj impersonal: спричи́нено spryčýneno
adverbial	—	спричини́вши spryčynývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спричиню́ spryčynjú
2nd singular ти	—	спричи́ниш spryčýnyš
3rd singular він / вона / воно	—	спричи́нить spryčýnytʹ
1st plural ми	—	спричи́ним, спричи́нимо spryčýnym, spryčýnymo
2nd plural ви	—	спричи́ните spryčýnyte
3rd plural вони	—	спричи́нять spryčýnjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спричині́м, спричині́мо spryčyním, spryčynímo
second-person	спричини́ spryčyný	спричині́ть spryčynítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спричини́в spryčynýv	спричини́ли spryčynýly
feminine я / ти / вона	спричини́ла spryčynýla
neuter воно	спричини́ло spryčynýlo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спричинити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“спричинити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“спричинити”, in Kyiv Dictionary (in English)
“спричинити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)