віруючий

Ukrainian

Etymology

From ві́рувати (víruvaty) +‎ -учий (-učyj)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋʲirʊjʊt͡ʃei̯]

• Audio:

  (file)

Participle

ві́руючий • (vírujučyj)

1. present active imperfective participle of ві́рувати (víruvaty)

Declension

Declension of ві́руючий (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		ві́руючий vírujučyj	ві́руюче vírujuče	ві́руюча vírujuča	ві́руючі vírujuči
genitive		ві́руючого vírujučoho		ві́руючої vírujučoji	ві́руючих vírujučyx
dative		ві́руючому vírujučomu		ві́руючій vírujučij	ві́руючим vírujučym
accusative	animate	ві́руючого vírujučoho	ві́руюче vírujuče	ві́руючу vírujuču	ві́руючих vírujučyx
	inanimate	ві́руючий vírujučyj			ві́руючі vírujuči
instrumental		ві́руючим vírujučym		ві́руючою vírujučoju	ві́руючими vírujučymy
locative		ві́руючому, ві́руючім vírujučomu, vírujučim		ві́руючій vírujučij	ві́руючих vírujučyx

Noun

ві́руючий • (vírujučyj) m inan (genitive ві́руючого, nominative plural ві́руючі, genitive plural ві́руючих)

1. believer

Declension

Declension of ві́руючий (inan adj masc accent-a)

	singular	plural
nominative	ві́руючий vírujučyj	ві́руючі vírujuči
genitive	ві́руючого vírujučoho	ві́руючих vírujučyx
dative	ві́руючому vírujučomu	ві́руючим vírujučym
accusative	ві́руючий vírujučyj	ві́руючі vírujuči
instrumental	ві́руючим vírujučym	ві́руючими vírujučymy
locative	ві́руючому, ві́руючім vírujučomu, vírujučim	ві́руючих vírujučyx
vocative	ві́руючий vírujučyj	ві́руючі vírujuči

Adjective

ві́руючий • (vírujučyj)

1. faithful, believing, religious

Declension

Declension of ві́руючий (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		ві́руючий vírujučyj	ві́руюче vírujuče	ві́руюча vírujuča	ві́руючі vírujuči
genitive		ві́руючого vírujučoho		ві́руючої vírujučoji	ві́руючих vírujučyx
dative		ві́руючому vírujučomu		ві́руючій vírujučij	ві́руючим vírujučym
accusative	animate	ві́руючого vírujučoho	ві́руюче vírujuče	ві́руючу vírujuču	ві́руючих vírujučyx
	inanimate	ві́руючий vírujučyj			ві́руючі vírujuči
instrumental		ві́руючим vírujučym		ві́руючою vírujučoju	ві́руючими vírujučymy
locative		ві́руючому, ві́руючім vírujučomu, vírujučim		ві́руючій vírujučij	ві́руючих vírujučyx

References

• “віруючий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)