Wiktionary

вірувати

Ukrainian

edit

Etymology

edit

Inherited from Old East Slavic вѣровати (věrovati). Cognates include Russian ве́ровать (vérovatʹ), Belarusian ве́раваць (vjéravacʹ), Serbo-Croatian vjȅrovati. By surface analysis, віра (vira) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

edit

Verb

edit

ві́рувати • (víruvaty) impf

  1. to believe in God, be religious

Conjugation

edit
Conjugation of ві́рувати, ві́рувать (class 2a, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive ві́рувати, ві́рувать
víruvaty, víruvatʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial ві́руючи
vírujučy 		ві́рувавши
víruvavšy
present tense future tense
1st singular
я 		ві́рую
víruju 		бу́ду ві́рувати, бу́ду ві́рувать, ві́руватиму
búdu víruvaty, búdu víruvatʹ, víruvatymu
2nd singular
ти 		ві́руєш
víruješ 		бу́деш ві́рувати, бу́деш ві́рувать, ві́руватимеш
búdeš víruvaty, búdeš víruvatʹ, víruvatymeš
3rd singular
він / вона / воно 		ві́рує
víruje 		бу́де ві́рувати, бу́де ві́рувать, ві́руватиме
búde víruvaty, búde víruvatʹ, víruvatyme
1st plural
ми 		ві́руєм, ві́руємо
vírujem, vírujemo 		бу́демо ві́рувати, бу́демо ві́рувать, ві́руватимемо, ві́руватимем
búdemo víruvaty, búdemo víruvatʹ, víruvatymemo, víruvatymem
2nd plural
ви 		ві́руєте
vírujete 		бу́дете ві́рувати, бу́дете ві́рувать, ві́руватимете
búdete víruvaty, búdete víruvatʹ, víruvatymete
3rd plural
вони 		ві́рують
vírujutʹ 		бу́дуть ві́рувати, бу́дуть ві́рувать, ві́руватимуть
búdutʹ víruvaty, búdutʹ víruvatʹ, víruvatymutʹ
imperative singular plural
first-person — ві́руймо
vírujmo
second-person ві́руй
víruj 		ві́руйте
vírujte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		ві́рував
víruvav 		ві́рували
víruvaly
feminine
я / ти / вона 		ві́рувала
víruvala
neuter
воно 		ві́рувало
víruvalo

Synonyms

edit

References

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=вірувати&oldid=81421000"