корівник

Ukrainian

корівник (etymology 1)

From коро́ва (koróva) +‎ -ник (-nyk). Compare Russian коро́вник (koróvnik), Belarusian каро́ўнік (karóŭnik).

корі́вник • (korívnyk) m inan (genitive корі́вника, nominative plural корі́вники, genitive plural корі́вників)

Declension of корі́вник (inan velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	корі́вник korívnyk	корі́вники korívnyky
genitive	корі́вника korívnyka	корі́вників korívnykiv
dative	корі́вникові, корі́внику korívnykovi, korívnyku	корі́вникам korívnykam
accusative	корі́вник korívnyk	корі́вники korívnyky
instrumental	корі́вником korívnykom	корі́вниками korívnykamy
locative	корі́внику korívnyku	корі́вниках korívnykax
vocative	корі́внику korívnyku	корі́вники korívnyky

From коро́ва (koróva) +‎ -ни́к (-nýk).

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

корівни́к • (korivnýk) m pers (genitive корівника́, nominative plural корівники́, genitive plural корівникі́в, feminine корівни́ця)

Declension of корівни́к (pers velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	корівни́к korivnýk	корівники́ korivnyký
genitive	корівника́ korivnyká	корівникі́в korivnykív
dative	корівнико́ві, корівнику́ korivnykóvi, korivnykú	корівника́м korivnykám
accusative	корівника́ korivnyká	корівникі́в korivnykív
instrumental	корівнико́м korivnykóm	корівника́ми korivnykámy
locative	корівнико́ві, корівнику́ korivnykóvi, korivnykú	корівника́х korivnykáx
vocative	корівнику́ korivnykú	корівники́ korivnyký

Shyrokov, V. A., editor (2016), “корівник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“корівник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)