ківш

Ukrainian

ківш

Inherited from Old East Slavic ковшь (kovšĭ), borrowed from Lithuanian káušas (“ladle, dipper, big spoon”), derived from Lithuanian káuti (“hew, chop out”), from Proto-Balto-Slavic *káuˀtei, from Proto-Indo-European *kowh₂-, from the root *kewh₂-.

ківш • (kivš) m inan (genitive ковша́ or ківша́, nominative plural ковші́ or ківші́, genitive plural ковші́в or ківші́в, relational adjective ківшови́й or ківше́вий, diminutive кі́вшик)

Declension of *ківш*
(inan semisoft masc-form accent-b і-о)
	singular	plural
nominative	ківш kivš	ковші́, ківші́ kovší, kivší
genitive	ковша́, ківша́ kovšá, kivšá	ковші́в, ківші́в kovšív, kivšív
dative	ковше́ві, ковшу́, ківше́ві, ківшу́ kovšévi, kovšú, kivšévi, kivšú	ковша́м, ківша́м kovšám, kivšám
accusative	ківш kivš	ковші́, ківші́ kovší, kivší
instrumental	ковше́м, ківше́м kovšém, kivšém	ковша́ми, ківша́ми kovšámy, kivšámy
locative	ковшу́, ковші́, ківшу́, ківші́ kovšú, kovší, kivšú, kivší	ковша́х, ківша́х kovšáx, kivšáx
vocative	ко́вшу, кі́вшу kóvšu, kívšu	ковші́, ківші́ kovší, kivší

Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “ківш”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ківш”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “ківш”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN