ківш
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Old East Slavic ковшь (kovšĭ), borrowed from Lithuanian káušas (“ladle, dipper, big spoon”), derived from Lithuanian káuti (“hew, chop out”), from Proto-Balto-Slavic *káuˀtei, from Proto-Indo-European *kowh₂-, from the root *kewh₂-.
Pronunciation edit
Noun edit
ківш • (kivš) m inan (genitive ковша́ or ківша́, nominative plural ковші́ or ківші́, genitive plural ковші́в or ківші́в, relational adjective ківшови́й or ківше́вий, diminutive кі́вшик)
Declension edit
Declension of ківш (inan semisoft masc-form accent-b і-о)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ківш kivš |
ковші́, ківші́ kovší, kivší |
| genitive | ковша́, ківша́ kovšá, kivšá |
ковші́в, ківші́в kovšív, kivšív |
| dative | ковше́ві, ковшу́, ківше́ві, ківшу́ kovšévi, kovšú, kivšévi, kivšú |
ковша́м, ківша́м kovšám, kivšám |
| accusative | ківш kivš |
ковші́, ківші́ kovší, kivší |
| instrumental | ковше́м, ківше́м kovšém, kivšém |
ковша́ми, ківша́ми kovšámy, kivšámy |
| locative | ковшу́, ковші́, ківшу́, ківші́ kovšú, kovší, kivšú, kivší |
ковша́х, ківша́х kovšáx, kivšáx |
| vocative | ко́вшу, кі́вшу kóvšu, kívšu |
ковші́, ківші́ kovší, kivší |
Further reading edit
- Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “ківш”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ківш”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “ківш”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN