мирний

Ukrainian

From Proto-Slavic *mirьnъ; morphologically, from мир (myr) +‎ -ний (-nyj).

ми́рний • (mýrnyj)

Declension of ми́рний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		ми́рний mýrnyj	ми́рне mýrne	ми́рна mýrna	ми́рні mýrni
genitive		ми́рного mýrnoho		ми́рної mýrnoji	ми́рних mýrnyx
dative		ми́рному mýrnomu		ми́рній mýrnij	ми́рним mýrnym
accusative	animate	ми́рного mýrnoho	ми́рне mýrne	ми́рну mýrnu	ми́рних mýrnyx
accusative	inanimate	ми́рний mýrnyj	ми́рне mýrne	ми́рну mýrnu	ми́рні mýrni
instrumental		ми́рним mýrnym		ми́рною mýrnoju	ми́рними mýrnymy
locative		ми́рному, ми́рнім mýrnomu, mýrnim		ми́рній mýrnij	ми́рних mýrnyx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мирний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“мирний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)