особа

Bulgarian

Etymology

Probably borrowed from Russian осо́ба (osóba) in XIX, from Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• IPA^(key): [oˈsɔbɐ]

Noun

осо́ба • (osóba) f

1. (literary) person, personage

Declension

Declension of осо́ба

	singular	plural
indefinite	осо́ба osóba	осо́би osóbi
definite	осо́бата osóbata	осо́бите osóbite

Derived terms

• осо́бен (osóben), осо́бено (osóbeno), осо́беност (osóbenost)
• особня́к (osobnják), особня́чка (osobnjáčka)

Russian

Etymology

Initially attested in XVIII, most likely either borrowed from Old Ruthenian осо́ба (osóba, “person, appearance, species, hypostasis”) or Middle Polish osoba (with identical meanings), from Old Polish osoba, from Old Czech osoba, from Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɐˈsobə]

• Audio:

  (file)

Noun

осо́ба • (osóba) f anim (genitive осо́бы, nominative plural осо́бы, genitive plural осо́б)

1. person, personage, individual

Declension

Declension of осо́ба (anim fem-form hard-stem accent-a) 

	singular	plural
nominative	осо́ба osóba	осо́бы osóby
genitive	осо́бы osóby	осо́б osób
dative	осо́бе osóbe	осо́бам osóbam
accusative	осо́бу osóbu	осо́б osób
instrumental	осо́бой, осо́бою osóboj, osóboju	осо́бами osóbami
prepositional	осо́бе osóbe	осо́бах osóbax

Derived terms

• осо́бый (osóbyj)

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• IPA^(key): /ôsoba/
• Hyphenation: о‧со‧ба

Noun

о̏соба f (Latin spelling ȍsoba)

1. person

Declension

Declension of особа

	singular	plural
nominative	особа	особе
genitive	особе	особа
dative	особи	особама
accusative	особу	особе
vocative	особо	особе
locative	особи	особама
instrumental	особом	особама

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian осо́ба (osóba, “person, appearance, species, hypostasis”), most likely from Old Polish osoba, from Old Czech osoba, from Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• Audio:

  (file)

• IPA^(key): [ɔˈsɔbɐ]

Noun

осо́ба • (osóba) f pers (genitive осо́би, nominative plural осо́би, genitive plural осі́б)

1. person, human being, personage, individual
   • 1961, Комуніст України, 6, 52:

     Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин.

     Osoba neviddilʹna vid suspilʹstva, vid kolektyvu, a jiji sutnistʹ javljaje soboju sukupnistʹ usix suspilʹnyx vidnosyn.

     A person is inseparable from society, from the collective, and its essence is the totality of all social relations.

2. (grammar) person

Declension

Declension of осо́ба (pers hard fem-form accent-a о-і)

	singular	plural
nominative	осо́ба osóba	осо́би osóby
genitive	осо́би osóby	осі́б osíb
dative	осо́бі osóbi	осо́бам osóbam
accusative	осо́бу osóbu	осі́б osíb
instrumental	осо́бою osóboju	осо́бами osóbamy
locative	осо́бі osóbi	осо́бах osóbax
vocative	осо́бо osóbo	осо́би osóby

Derived terms

• осі́бний (osíbnyj)
• осібно (osibno)
• осо́бина f (osóbyna)
• особи́стий (osobýstyj)
• особи́стість f (osobýstistʹ)
• особи́сто (osobýsto)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1974), “особина”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (Н – О), Kyiv: Naukova Dumka, page 777
• Shyrokov, V. A., editor (2020), “особа”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 11 (обмін – оя́снювати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “особа”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)