працівник
Ukrainian edit
Etymology edit
From пра́ця (prácja) + -івни́к (-ivnýk). Compare Belarusian працаўні́к (pracaŭník), Czech pracovník, Kashubian prôcownik, Polish pracownik, and Silesian pracownik/prŏcownik.
Pronunciation edit
Noun edit
працівни́к • (pracivnýk) m pers (genitive працівника́, nominative plural працівники́, genitive plural працівникі́в, feminine працівни́ця)
- employee, worker
- 1962, Радянська Україна, 7.VI, 2:
- Партія вчить і вимагає поєднувати два стимули: моральний і матеріальний — високу свідомість працівника з кращою оплатою за кращий труд.
- Partija včytʹ i vymahaje pojednuvaty dva stymuly: moralʹnyj i materialʹnyj — vysoku svidomistʹ pracivnyka z kraščoju oplatoju za kraščyj trud.
- The Party teaches and demands a combination of two incentives: moral and material — a higher worker's awareness of a better pay for better work.
- Synonym: робітни́к (robitnýk)
- 1962, Радянська Україна, 7.VI, 2:
- toiler (hard-working person)
Declension edit
Declension of працівни́к (pers velar masc-form accent-b)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | працівни́к pracivnýk |
працівники́ pracivnyký |
| genitive | працівника́ pracivnyká |
працівникі́в pracivnykív |
| dative | працівнико́ві, працівнику́ pracivnykóvi, pracivnykú |
працівника́м pracivnykám |
| accusative | працівника́ pracivnyká |
працівникі́в pracivnykív |
| instrumental | працівнико́м pracivnykóm |
працівника́ми pracivnykámy |
| locative | працівнико́ві, працівнику́ pracivnykóvi, pracivnykú |
працівника́х pracivnykáx |
| vocative | працівнику́ pracivnykú |
працівники́ pracivnyký |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “працівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka