самопроголошений
Ukrainian edit
Etymology edit
само- (samo-) + проголо́шений (proholóšenyj)
Pronunciation edit
Adjective edit
самопроголо́шений • (samoproholóšenyj)
- self-proclaimed
- самопроголо́шена респу́бліка ― samoproholóšena respúblika ― self-proclaimed republic
Declension edit
Declension of самопроголо́шений (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | самопроголо́шений samoproholóšenyj |
самопроголо́шене samoproholóšene |
самопроголо́шена samoproholóšena |
самопроголо́шені samoproholóšeni | |
| genitive | самопроголо́шеного samoproholóšenoho |
самопроголо́шеної samoproholóšenoji |
самопроголо́шених samoproholóšenyx | ||
| dative | самопроголо́шеному samoproholóšenomu |
самопроголо́шеній samoproholóšenij |
самопроголо́шеним samoproholóšenym | ||
| accusative | animate | самопроголо́шеного samoproholóšenoho |
самопроголо́шене samoproholóšene |
самопроголо́шену samoproholóšenu |
самопроголо́шених samoproholóšenyx |
| inanimate | самопроголо́шений samoproholóšenyj |
самопроголо́шені samoproholóšeni | |||
| instrumental | самопроголо́шеним samoproholóšenym |
самопроголо́шеною samoproholóšenoju |
самопроголо́шеними samoproholóšenymy | ||
| locative | самопроголо́шеному, самопроголо́шенім samoproholóšenomu, samoproholóšenim |
самопроголо́шеній samoproholóšenij |
самопроголо́шених samoproholóšenyx | ||