союзниця
Ukrainian edit
Etymology edit
сою́з(ник) (sojúz(nyk)) + -ниця (-nycja). Compare Russian сою́зница (sojúznica), Polish sojuszniczka.
Pronunciation edit
Noun edit
сою́зниця • (sojúznycja) f pers (genitive сою́зниці, nominative plural сою́зниці, genitive plural сою́зниць, masculine сою́зник)
Declension edit
Declension of сою́зниця (pers soft fem-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | сою́зниця sojúznycja |
сою́зниці sojúznyci |
| genitive | сою́зниці sojúznyci |
сою́зниць sojúznycʹ |
| dative | сою́зниці sojúznyci |
сою́зницям sojúznycjam |
| accusative | сою́зницю sojúznycju |
сою́зниць sojúznycʹ |
| instrumental | сою́зницею sojúznyceju |
сою́зницями sojúznycjamy |
| locative | сою́зниці sojúznyci |
сою́зницях sojúznycjax |
| vocative | сою́знице sojúznyce |
сою́зниці sojúznyci |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “союзниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “союзниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “союзниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)