співвітчизниця

Ukrainian

Etymology

From співвітчи́з(ник) (spivvitčýz(nyk)) +‎ -ниця (-nycja).

Pronunciation

• IPA^(key): [sʲpʲiʋʲːiˈt͡ʃːɪznet͡sʲɐ]

Noun

співвітчи́зниця • (spivvitčýznycja) f pers (genitive співвітчи́зниці, nominative plural співвітчи́зниці, genitive plural співвітчи́зниць, masculine співвітчи́зник)

1. female equivalent of співвітчи́зник (spivvitčýznyk): compatriot, countrywoman, fellow countrywoman

   Synonyms: земля́чка f (zemljáčka), края́нка f (krajánka)

Declension

Declension of співвітчи́зниця (pers soft fem-form accent-a)

	singular	plural
nominative	співвітчи́зниця spivvitčýznycja	співвітчи́зниці spivvitčýznyci
genitive	співвітчи́зниці spivvitčýznyci	співвітчи́зниць spivvitčýznycʹ
dative	співвітчи́зниці spivvitčýznyci	співвітчи́зницям spivvitčýznycjam
accusative	співвітчи́зницю spivvitčýznycju	співвітчи́зниць spivvitčýznycʹ
instrumental	співвітчи́зницею spivvitčýznyceju	співвітчи́зницями spivvitčýznycjamy
locative	співвітчи́зниці spivvitčýznyci	співвітчи́зницях spivvitčýznycjax
vocative	співвітчи́знице spivvitčýznyce	співвітчи́зниці spivvitčýznyci

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співвітчизниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “співвітчизниця”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “співвітчизниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “співвітчизниця”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “співвітчизниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)