умовний

Ukrainian

From умо́ва (umóva) +‎ -ний (-nyj). Compare Belarusian умо́ўны (umóŭny), Polish umowny.

умо́вний • (umóvnyj) (adverb умо́вно, abstract noun умо́вність)

Declension of умо́вний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		умо́вний umóvnyj	умо́вне umóvne	умо́вна umóvna	умо́вні umóvni
genitive		умо́вного umóvnoho		умо́вної umóvnoji	умо́вних umóvnyx
dative		умо́вному umóvnomu		умо́вній umóvnij	умо́вним umóvnym
accusative	animate	умо́вного umóvnoho	умо́вне umóvne	умо́вну umóvnu	умо́вних umóvnyx
accusative	inanimate	умо́вний umóvnyj	умо́вне umóvne	умо́вну umóvnu	умо́вні umóvni
instrumental		умо́вним umóvnym		умо́вною umóvnoju	умо́вними umóvnymy
locative		умо́вному, умо́внім umóvnomu, umóvnim		умо́вній umóvnij	умо́вних umóvnyx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “умовний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“умовний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)