stutterer

English

Etymology

stutter +‎ -er

Noun

stutterer (plural stutterers)

1. One who stutters; one who speaks with a stutter.

Synonyms

• stammerer

Related terms

• stutter
• stuttering
• stutteringly

Translations

one who stutters

• Arabic: أَرَتُّ (ʔarattu)
• Azerbaijani: pəltək
• Catalan: tartamut (ca) m
• Dutch: stotteraar (nl) m, stotteraarster f
• Esperanto: balbutulo
• Finnish: änkyttäjä (fi)
• French: bègue (fr) m or f, balbutieur (fr) m, balbutieuse (fr) f, bégayeur (fr) m, bégayeuse (fr) f
• Galician: tato (gl) m, tatexo (gl), gago (gl) m
• German: Stotterer (de) m, Stottrer m, Stotterin (de) f, Stottrerin f, Stammler (de) m, Stammlerin (de) f
• Greek: τραυλός (el) m (travlós), τραυλή (el) f (travlí)
• Italian: balbuziente (it) m or f
• Ladino: peltek
• Polish: jąkała (pl) m
• Portuguese: gago (pt) m, gaga (pt) f
• Romanian: bâlbâit (ro) m
• Russian: заи́ка (ru) m or f (zaíka)
• Scottish Gaelic: mabach m
• Spanish: tartamudo (es) m, tartamuda (es) f, gago (es) m, tartaja m or f, tartajoso m
• Swedish: stammare (sv) c
• Tarifit: aynaw m
• Ukrainian: заї́ка m or f (zajíka)