стверджувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From the стве́рдж- (stvérdž-) stem of стве́рдити (stvérdyty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Belarusian сцвярджа́ць (scvjardžácʹ), Polish stwierdzać.

Pronunciation edit

IPA^(key): [ˈstʋɛrd͡ʒʊʋɐte]
Audio (file)

Verb edit

стве́рджувати • (stvérdžuvaty) impf (perfective стве́рдити)

to affirm, to assert, to aver, to state (maintain as true)
to claim (state as fact without definitive evidence)
to argue (present a viewpoint or an argument)
to confirm (assure the accuracy of)
to approve (officially sanction)

Conjugation edit

Conjugation of стве́рджувати, стве́рджувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	стве́рджувати, стве́рджувать stvérdžuvaty, stvérdžuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	стве́рджуючи stvérdžujučy	стве́рджувавши stvérdžuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	стве́рджую stvérdžuju	бу́ду стве́рджувати, бу́ду стве́рджувать, стве́рджуватиму búdu stvérdžuvaty, búdu stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatymu
2nd singular ти	стве́рджуєш stvérdžuješ	бу́деш стве́рджувати, бу́деш стве́рджувать, стве́рджуватимеш búdeš stvérdžuvaty, búdeš stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	стве́рджує stvérdžuje	бу́де стве́рджувати, бу́де стве́рджувать, стве́рджуватиме búde stvérdžuvaty, búde stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatyme
1st plural ми	стве́рджуєм, стве́рджуємо stvérdžujem, stvérdžujemo	бу́демо стве́рджувати, бу́демо стве́рджувать, стве́рджуватимемо, стве́рджуватимем búdemo stvérdžuvaty, búdemo stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatymemo, stvérdžuvatymem
2nd plural ви	стве́рджуєте stvérdžujete	бу́дете стве́рджувати, бу́дете стве́рджувать, стве́рджуватимете búdete stvérdžuvaty, búdete stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatymete
3rd plural вони	стве́рджують stvérdžujutʹ	бу́дуть стве́рджувати, бу́дуть стве́рджувать, стве́рджуватимуть búdutʹ stvérdžuvaty, búdutʹ stvérdžuvatʹ, stvérdžuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	стве́рджуймо stvérdžujmo
second-person	стве́рджуй stvérdžuj	стве́рджуйте stvérdžujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	стве́рджував stvérdžuvav	стве́рджували stvérdžuvaly
feminine я / ти / вона	стве́рджувала stvérdžuvala
neuter воно	стве́рджувало stvérdžuvalo

Synonyms edit

(affirm, assert, aver, claim, argue): тве́рдити impf (tvérdyty)
(affirm, assert, aver): заявля́ти impf (zajavljáty)
(confirm): підтве́рджувати impf (pidtvérdžuvaty)
(approve): затве́рджувати impf (zatvérdžuvaty), схва́лювати impf (sxváljuvaty)

Derived terms edit

стве́рдження n (stvérdžennja)
стве́рджуватися impf (stvérdžuvatysja)