господинъ

See also: господинь

Old Church Slavonic

Etymology

From Proto-Slavic *gospodinъ.

Noun

господинъ • (gospodinŭ) m

1. lord
2. master

Declension

Declension of господинъ (o-stem)

	singular	dual	plural
nominative	господинъ gospodinŭ	господина gospodina	господини gospodini
genitive	господина gospodina	господиноу gospodinu	господинъ gospodinŭ
dative	господиноу, господинови gospodinu, gospodinovi	господинома gospodinoma	господиномъ gospodinomŭ
accusative	господинъ, господина gospodinŭ, gospodina	господина gospodina	господинꙑ gospodiny
instrumental	господиномъ gospodinomŭ	господинома gospodinoma	господинꙑ gospodiny
locative	господинѣ gospodině	господиноу gospodinu	господинѣхъ gospodiněxŭ
vocative	господине gospodine	господина gospodina	господини gospodini

Russian

Noun

господи́нъ • (gospodín) m anim (genitive господи́на, nominative plural господа́, genitive plural госпо́дъ, feminine госпожа́)

1. Pre-1918 spelling of господи́н (gospodín).

Declension

Pre-reform declension of господи́нъ (anim masc-form hard-stem accent-b irreg) 

	singular	plural
nominative	господи́нъ gospodín	господа́△ gospodá△
genitive	господи́на gospodína	госпо́дъ gospód
dative	господи́ну gospodínu	господа́мъ gospodám
accusative	господи́на gospodína	госпо́дъ gospód
instrumental	господи́номъ gospodínom	господа́ми gospodámi
prepositional	господи́нѣ gospodíně	господа́хъ gospodáx

^△ Irregular.