порушник
Ukrainian edit
Etymology edit
From пору́шити (porúšyty) + -ник (-nyk).
Pronunciation edit
Noun edit
пору́шник • (porúšnyk) m pers (genitive пору́шника, nominative plural пору́шники, genitive plural пору́шників, feminine пору́шниця)
- disturber, infringer, perpetrator, transgressor, violator
- Synonyms: баламу́т m (balamút), винува́тець m (vynuvátecʹ), зловми́сник m (zlovmýsnyk), кри́вдник m (krývdnyk)
- пору́шник спо́кою ― porúšnyk spókoju ― troublemaker (literally, “disturber of the peace”)
- пору́шник зако́ну ― porúšnyk zakónu ― lawbreaker (literally, “breaker of the law”)
Declension edit
Declension of пору́шник (pers velar masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | пору́шник porúšnyk |
пору́шники porúšnyky |
| genitive | пору́шника porúšnyka |
пору́шників porúšnykiv |
| dative | пору́шникові, пору́шнику porúšnykovi, porúšnyku |
пору́шникам porúšnykam |
| accusative | пору́шника porúšnyka |
пору́шників porúšnykiv |
| instrumental | пору́шником porúšnykom |
пору́шниками porúšnykamy |
| locative | пору́шникові, пору́шнику porúšnykovi, porúšnyku |
пору́шниках porúšnykax |
| vocative | пору́шнику porúšnyku |
пору́шники porúšnyky |
Derived terms edit
- правопору́шник m (pravoporúšnyk)
Related terms edit
- пору́шення n (porúšennja)
- пору́шувати impf (porúšuvaty), пору́шити pf (porúšyty)
- пору́шуватися impf (porúšuvatysja), пору́шитися pf (porúšytysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “порушник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “порушник”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “порушник”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “порушник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “порушник”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “порушник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)