публічний

Ukrainian

Etymology

From пу́бліка (públika, “public”, noun) +‎ -ний (-nyj, adjective-forming suffix). Compare Russian публи́чный (publíčnyj), Belarusian публі́чны (publíčny), Polish publiczny.

Pronunciation

• IPA^(key): [pʊˈblʲit͡ʃnei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

публі́чний • (publíčnyj) (adverb публі́чно, abstract noun публі́чність)

1. public (able to be seen or known by everyone; open to general view)
2. public (open to all members of a community)

Declension

Declension of публі́чний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		публі́чний publíčnyj	публі́чне publíčne	публі́чна publíčna	публі́чні publíčni
genitive		публі́чного publíčnoho		публі́чної publíčnoji	публі́чних publíčnyx
dative		публі́чному publíčnomu		публі́чній publíčnij	публі́чним publíčnym
accusative	animate	публі́чного publíčnoho	публі́чне publíčne	публі́чну publíčnu	публі́чних publíčnyx
	inanimate	публі́чний publíčnyj			публі́чні publíčni
instrumental		публі́чним publíčnym		публі́чною publíčnoju	публі́чними publíčnymy
locative		публі́чному, публі́чнім publíčnomu, publíčnim		публі́чній publíčnij	публі́чних publíčnyx

Antonyms

• прива́тний (pryvátnyj)

Derived terms

• публі́чна бібліоте́ка f (publíčna bibliotéka, “public library”)
• публі́чне пра́во n (publíčne právo, “public law”)

See also

• грома́дський (hromádsʹkyj)
• суспі́льний (suspílʹnyj)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “публічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “публічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “публічний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)