ґвалтувати

Ukrainian edit

Etymology edit

By surface analysis, ґвалт (gvalt) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Belarusian гвалтава́ць (hvaltavácʹ), Polish gwałtować.

Pronunciation edit

IPA^(key): [ɡʋɐɫtʊˈʋate]
Audio (file)

Verb edit

ґвалтува́ти • (gvaltuváty) impf

(transitive) to rape, to violate (to force penetrative sexual activity upon without consent)
Synonym: (colloquial in this sense) наси́лувати impf (nasýluvaty)

Perfective: зґвалтува́ти (zgvaltuváty)
(transitive) to subject to rapine, to rapine, to rape (to plunder, to destroy or despoil)
(intransitive) to bawl (to wail; to give out a blaring cry)
Synonyms: галасува́ти impf (halasuváty), крича́ти impf (kryčáty)
- 1888 [1884], Ivan Nechuy-Levytsky, Старосвітські батюшки та матушки [Old-world fathers and mothers]‎^[1], archived from the original on 2019-12-29:
  Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? Що там трапилось?
  Čoho ty prybihla v pasiku gvaltuvaty? Ščo tam trapylosʹ?
  Why did you run bawling into the apiary? What happened there?
(intransitive, of dogs) to bark like mad
- 1908, Mykhailo Kotsiubynsky, Intermezzo‎^[2]:
  А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки.
  A tam brjažčatʹ zalizni cepy i ljuto gvaltujutʹ sobaky.
  And iron chains rattle there while dogs fiercely bark.
(transitive) to disturb (to bring out of a state of calm)
Perfective: зґвалтува́ти (zgvaltuváty)
(intransitive) to sound the alarm

Conjugation edit

Conjugation of ґвалтува́ти, ґвалтува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	ґвалтува́ти, ґвалтува́ть gvaltuváty, gvaltuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ґвалто́ваний gvaltóvanyj impersonal: ґвалто́вано gvaltóvano
adverbial	ґвалту́ючи gvaltújučy	ґвалтува́вши gvaltuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	ґвалту́ю gvaltúju	бу́ду ґвалтува́ти, бу́ду ґвалтува́ть, ґвалтува́тиму búdu gvaltuváty, búdu gvaltuvátʹ, gvaltuvátymu
2nd singular ти	ґвалту́єш gvaltúješ	бу́деш ґвалтува́ти, бу́деш ґвалтува́ть, ґвалтува́тимеш búdeš gvaltuváty, búdeš gvaltuvátʹ, gvaltuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	ґвалту́є gvaltúje	бу́де ґвалтува́ти, бу́де ґвалтува́ть, ґвалтува́тиме búde gvaltuváty, búde gvaltuvátʹ, gvaltuvátyme
1st plural ми	ґвалту́єм, ґвалту́ємо gvaltújem, gvaltújemo	бу́демо ґвалтува́ти, бу́демо ґвалтува́ть, ґвалтува́тимемо, ґвалтува́тимем búdemo gvaltuváty, búdemo gvaltuvátʹ, gvaltuvátymemo, gvaltuvátymem
2nd plural ви	ґвалту́єте gvaltújete	бу́дете ґвалтува́ти, бу́дете ґвалтува́ть, ґвалтува́тимете búdete gvaltuváty, búdete gvaltuvátʹ, gvaltuvátymete
3rd plural вони	ґвалту́ють gvaltújutʹ	бу́дуть ґвалтува́ти, бу́дуть ґвалтува́ть, ґвалтува́тимуть búdutʹ gvaltuváty, búdutʹ gvaltuvátʹ, gvaltuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ґвалту́ймо gvaltújmo
second-person	ґвалту́й gvaltúj	ґвалту́йте gvaltújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ґвалтува́в gvaltuváv	ґвалтува́ли gvaltuvály
feminine я / ти / вона	ґвалтува́ла gvaltuvála
neuter воно	ґвалтува́ло gvaltuválo

Derived terms edit

ґвалтівни́к m (gvaltivnýk)
ґвалтува́ння n (gvaltuvánnja)
(rare) ґвалтува́тися impf (gvaltuvátysja)

References edit

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ґвалтувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“ґвалтувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

ґвалтувати

Contents

Ukrainian edit

Etymology edit

Pronunciation edit

Verb edit

Conjugation edit

Derived terms edit

References edit

Further reading edit