асимілювати
Ukrainian edit
Etymology edit
From асиміл(я́ція) (asymil(jácija)) + -юва́ти (-juváty), ultimately from Latin assimulō. Compare Russian ассимили́ровать (assimilírovatʹ), Belarusian асімілява́ць (asimiljavácʹ), Polish asymilować.
Pronunciation edit
Verb edit
асимілюва́ти • (asymiljuváty) impf or pf (imperfective асимільо́вувати (rare)) (transitive)
- to assimilate (to absorb (a person or people) into a community or culture)
- (biology) to assimilate
- Synonyms: засво́ювати impf (zasvójuvaty), засво́їти pf (zasvójity)
Conjugation edit
Conjugation of асимілюва́ти, асимілюва́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | асимілюва́ти, асимілюва́ть asymiljuváty, asymiljuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | асимільо́ваний asymilʹóvanyj impersonal: асимільо́вано asymilʹóvano |
| adverbial | асимілю́ючи asymiljújučy |
асимілюва́вши asymiljuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
асимілю́ю asymiljúju |
бу́ду асимілюва́ти, бу́ду асимілюва́ть, асимілюва́тиму búdu asymiljuváty, búdu asymiljuvátʹ, asymiljuvátymu |
| 2nd singular ти |
асимілю́єш asymiljúješ |
бу́деш асимілюва́ти, бу́деш асимілюва́ть, асимілюва́тимеш búdeš asymiljuváty, búdeš asymiljuvátʹ, asymiljuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
асимілю́є asymiljúje |
бу́де асимілюва́ти, бу́де асимілюва́ть, асимілюва́тиме búde asymiljuváty, búde asymiljuvátʹ, asymiljuvátyme |
| 1st plural ми |
асимілю́єм, асимілю́ємо asymiljújem, asymiljújemo |
бу́демо асимілюва́ти, бу́демо асимілюва́ть, асимілюва́тимемо, асимілюва́тимем búdemo asymiljuváty, búdemo asymiljuvátʹ, asymiljuvátymemo, asymiljuvátymem |
| 2nd plural ви |
асимілю́єте asymiljújete |
бу́дете асимілюва́ти, бу́дете асимілюва́ть, асимілюва́тимете búdete asymiljuváty, búdete asymiljuvátʹ, asymiljuvátymete |
| 3rd plural вони |
асимілю́ють asymiljújutʹ |
бу́дуть асимілюва́ти, бу́дуть асимілюва́ть, асимілюва́тимуть búdutʹ asymiljuváty, búdutʹ asymiljuvátʹ, asymiljuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | асимілю́ймо asymiljújmo |
| second-person | асимілю́й asymiljúj |
асимілю́йте asymiljújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
асимілюва́в asymiljuváv |
асимілюва́ли asymiljuvály |
| feminine я / ти / вона |
асимілюва́ла asymiljuvála | |
| neuter воно |
асимілюва́ло asymiljuválo | |
Derived terms edit
- асимілюва́ння n (asymiljuvánnja)
- асимілюва́тися impf or pf (asymiljuvátysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “асимілювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “асимілювати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “асимілювати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “асимілювати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “асимілювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “асимілювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “асимілювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)