вигукувати
Ukrainian edit
Etymology edit
From ви́гук(нути) (výhuk(nuty)) + -увати (-uvaty).
Pronunciation edit
Verb edit
вигу́кувати • (vyhúkuvaty) impf (perfective ви́гукнути)
- (transitive or intransitive) to cry out, to exclaim, to shout, to shout out
Conjugation edit
Conjugation of вигу́кувати, вигу́кувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вигу́кувати, вигу́кувать vyhúkuvaty, vyhúkuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вигу́куваний vyhúkuvanyj impersonal: вигу́кувано vyhúkuvano |
| adverbial | вигу́куючи vyhúkujučy |
вигу́кувавши vyhúkuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вигу́кую vyhúkuju |
бу́ду вигу́кувати, бу́ду вигу́кувать, вигу́куватиму búdu vyhúkuvaty, búdu vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymu |
| 2nd singular ти |
вигу́куєш vyhúkuješ |
бу́деш вигу́кувати, бу́деш вигу́кувать, вигу́куватимеш búdeš vyhúkuvaty, búdeš vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вигу́кує vyhúkuje |
бу́де вигу́кувати, бу́де вигу́кувать, вигу́куватиме búde vyhúkuvaty, búde vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatyme |
| 1st plural ми |
вигу́куєм, вигу́куємо vyhúkujem, vyhúkujemo |
бу́демо вигу́кувати, бу́демо вигу́кувать, вигу́куватимемо, вигу́куватимем búdemo vyhúkuvaty, búdemo vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymemo, vyhúkuvatymem |
| 2nd plural ви |
вигу́куєте vyhúkujete |
бу́дете вигу́кувати, бу́дете вигу́кувать, вигу́куватимете búdete vyhúkuvaty, búdete vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymete |
| 3rd plural вони |
вигу́кують vyhúkujutʹ |
бу́дуть вигу́кувати, бу́дуть вигу́кувать, вигу́куватимуть búdutʹ vyhúkuvaty, búdutʹ vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вигу́куймо vyhúkujmo |
| second-person | вигу́куй vyhúkuj |
вигу́куйте vyhúkujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вигу́кував vyhúkuvav |
вигу́кували vyhúkuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вигу́кувала vyhúkuvala | |
| neuter воно |
вигу́кувало vyhúkuvalo | |
Derived terms edit
- вигу́кування n (vyhúkuvannja)
- вигу́куватися impf (vyhúkuvatysja)
Related terms edit
- ви́гук m (výhuk)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вигукувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вигукувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “вигукувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “вигукувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “вигукувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “вигукувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “вигукувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)