викоріняти

Ukrainian

Etymology

From викоренити (vykorenyty) +‎ -я́ти (-játy)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋekɔrʲiˈnʲate]

• Audio:

  (file)

Verb

викоріня́ти • (vykorinjáty) impf (perfective викоріни́ти)

1. to reform

Conjugation

Conjugation of викоріня́ти, викоріня́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	викоріня́ти, викоріня́ть vykorinjáty, vykorinjátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	викоріня́ючи vykorinjájučy	викоріня́вши vykorinjávšy
	present tense	future tense
1st singular я	викоріня́ю vykorinjáju	бу́ду викоріня́ти, бу́ду викоріня́ть, викоріня́тиму búdu vykorinjáty, búdu vykorinjátʹ, vykorinjátymu
2nd singular ти	викоріня́єш vykorinjáješ	бу́деш викоріня́ти, бу́деш викоріня́ть, викоріня́тимеш búdeš vykorinjáty, búdeš vykorinjátʹ, vykorinjátymeš
3rd singular він / вона / воно	викоріня́є vykorinjáje	бу́де викоріня́ти, бу́де викоріня́ть, викоріня́тиме búde vykorinjáty, búde vykorinjátʹ, vykorinjátyme
1st plural ми	викоріня́єм, викоріня́ємо vykorinjájem, vykorinjájemo	бу́демо викоріня́ти, бу́демо викоріня́ть, викоріня́тимемо, викоріня́тимем búdemo vykorinjáty, búdemo vykorinjátʹ, vykorinjátymemo, vykorinjátymem
2nd plural ви	викоріня́єте vykorinjájete	бу́дете викоріня́ти, бу́дете викоріня́ть, викоріня́тимете búdete vykorinjáty, búdete vykorinjátʹ, vykorinjátymete
3rd plural вони	викоріня́ють vykorinjájutʹ	бу́дуть викоріня́ти, бу́дуть викоріня́ть, викоріня́тимуть búdutʹ vykorinjáty, búdutʹ vykorinjátʹ, vykorinjátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	викоріня́ймо vykorinjájmo
second-person	викоріня́й vykorinjáj	викоріня́йте vykorinjájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	викоріня́в vykorinjáv	викоріня́ли vykorinjály
feminine я / ти / вона	викоріня́ла vykorinjála
neuter воно	викоріня́ло vykorinjálo

References

• “викоріняти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)