віддячити

Ukrainian

від- (vid-) +‎ дя́кувати (djákuvaty) +‎ -ити (-yty)

віддя́чити • (viddjáčyty) pf (imperfective віддя́чувати)

Conjugation of віддя́чити, віддя́чить (class 4a, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	віддя́чити, віддя́чить viddjáčyty, viddjáčytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	віддя́чивши viddjáčyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	віддя́чу viddjáču
2nd singular ти	—	віддя́чиш viddjáčyš
3rd singular він / вона / воно	—	віддя́чить viddjáčytʹ
1st plural ми	—	віддя́чим, віддя́чимо viddjáčym, viddjáčymo
2nd plural ви	—	віддя́чите viddjáčyte
3rd plural вони	—	віддя́чать viddjáčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	віддя́чмо viddjáčmo
second-person	віддя́ч viddjáč	віддя́чте viddjáčte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	віддя́чив viddjáčyv	віддя́чили viddjáčyly
feminine я / ти / вона	віддя́чила viddjáčyla
neuter воно	віддя́чило viddjáčylo

Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “віддя́чити”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “віддя́чити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “віддя́чити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN