відкріпити

Ukrainian

From від- (vid-) +‎ кріпи́ти (kripýty)

відкріпи́ти • (vidkripýty) pf (imperfective відкрі́плювати)

Conjugation of відкріпи́ти, відкріпи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відкріпи́ти, відкріпи́ть vidkripýty, vidkripýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відкрі́плений vidkríplenyj impersonal: відкрі́плено vidkrípleno
adverbial	—	відкріпи́вши vidkripývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відкріплю́ vidkripljú
2nd singular ти	—	відкрі́пиш vidkrípyš
3rd singular він / вона / воно	—	відкрі́пить vidkrípytʹ
1st plural ми	—	відкрі́пим, відкрі́пимо vidkrípym, vidkrípymo
2nd plural ви	—	відкрі́пите vidkrípyte
3rd plural вони	—	відкрі́плять vidkrípljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відкріпі́м, відкріпі́мо vidkripím, vidkripímo
second-person	відкріпи́ vidkripý	відкріпі́ть vidkripítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відкріпи́в vidkripýv	відкріпи́ли vidkripýly
feminine я / ти / вона	відкріпи́ла vidkripýla
neuter воно	відкріпи́ло vidkripýlo