відлічити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ лічи́ти (ličýty). Compare Belarusian адлічы́ць (adličýcʹ), Polish odliczyć.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidʲlʲiˈt͡ʃɪte]

Verb

відлічи́ти • (vidličýty) pf (imperfective відлі́чувати)

1. (transitive) to count, to count off, to count out

   Synonym: відрахува́ти pf (vidraxuváty)

Conjugation

Conjugation of відлічи́ти, відлічи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відлічи́ти, відлічи́ть vidličýty, vidličýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відлі́чений vidlíčenyj impersonal: відлі́чено vidlíčeno
adverbial	—	відлічи́вши vidličývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відлічу́ vidličú
2nd singular ти	—	відлі́чиш vidlíčyš
3rd singular він / вона / воно	—	відлі́чить vidlíčytʹ
1st plural ми	—	відлі́чим, відлі́чимо vidlíčym, vidlíčymo
2nd plural ви	—	відлі́чите vidlíčyte
3rd plural вони	—	відлі́чать vidlíčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відлічі́м, відлічі́мо vidličím, vidličímo
second-person	відлічи́ vidličý	відлічі́ть vidličítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відлічи́в vidličýv	відлічи́ли vidličýly
feminine я / ти / вона	відлічи́ла vidličýla
neuter воно	відлічи́ло vidličýlo

Derived terms

• ві́длік m (vídlik)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відлічити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “відлічити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “відлічити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відлічити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відлічити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)