відполірувати

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ полірува́ти (poliruváty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidpɔlʲirʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

відполірува́ти • (vidpoliruváty) pf

1. to polish

Conjugation

Conjugation of відполірува́ти, відполірува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відполірува́ти, відполірува́ть vidpoliruváty, vidpoliruvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відполіро́ваний vidpoliróvanyj impersonal: відполіро́вано vidpoliróvano
adverbial	—	відполірува́вши vidpoliruvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відполіру́ю vidpolirúju
2nd singular ти	—	відполіру́єш vidpolirúješ
3rd singular він / вона / воно	—	відполіру́є vidpolirúje
1st plural ми	—	відполіру́єм, відполіру́ємо vidpolirújem, vidpolirújemo
2nd plural ви	—	відполіру́єте vidpolirújete
3rd plural вони	—	відполіру́ють vidpolirújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відполіру́ймо vidpolirújmo
second-person	відполіру́й vidpolirúj	відполіру́йте vidpolirújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відполірува́в vidpoliruváv	відполірува́ли vidpoliruvály
feminine я / ти / вона	відполірува́ла vidpoliruvála
neuter воно	відполірува́ло vidpoliruválo

References

• “відполірувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)