відслідкувати

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ слідкува́ти (slidkuváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲid͡zsʲlʲidkʊˈʋate]

Verb

відслідкува́ти • (vidslidkuváty) pf (imperfective відслідко́вувати) (transitive)

1. to monitor, to keep track of, to track (observe the state or development of something)

   Synonym: відсте́жити pf (vidstéžyty)

2. to track, to track down (follow the movement of somebody or something)

   Synonyms: ви́стежити pf (výstežyty), ви́слідити pf (výslidyty), прослідкува́ти pf (proslidkuváty)

Conjugation

Conjugation of відслідкува́ти, відслідкува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відслідкува́ти, відслідкува́ть vidslidkuváty, vidslidkuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відслідкува́вши vidslidkuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відслідку́ю vidslidkúju
2nd singular ти	—	відслідку́єш vidslidkúješ
3rd singular він / вона / воно	—	відслідку́є vidslidkúje
1st plural ми	—	відслідку́єм, відслідку́ємо vidslidkújem, vidslidkújemo
2nd plural ви	—	відслідку́єте vidslidkújete
3rd plural вони	—	відслідку́ють vidslidkújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відслідку́ймо vidslidkújmo
second-person	відслідку́й vidslidkúj	відслідку́йте vidslidkújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відслідкува́в vidslidkuváv	відслідкува́ли vidslidkuvály
feminine я / ти / вона	відслідкува́ла vidslidkuvála
neuter воно	відслідкува́ло vidslidkuválo

Further reading

• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відслідкувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відслідкувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “відслідкувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)