головувати

Ukrainian

Etymology

From голова (holova) +‎ -ува́ти (-uváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦɔɫɔwʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

головува́ти • (holovuváty) impf

1. to head

Conjugation

Conjugation of головува́ти, головува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	головува́ти, головува́ть holovuváty, holovuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	голову́ючи holovújučy	головува́вши holovuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	голову́ю holovúju	бу́ду головува́ти, бу́ду головува́ть, головува́тиму búdu holovuváty, búdu holovuvátʹ, holovuvátymu
2nd singular ти	голову́єш holovúješ	бу́деш головува́ти, бу́деш головува́ть, головува́тимеш búdeš holovuváty, búdeš holovuvátʹ, holovuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	голову́є holovúje	бу́де головува́ти, бу́де головува́ть, головува́тиме búde holovuváty, búde holovuvátʹ, holovuvátyme
1st plural ми	голову́єм, голову́ємо holovújem, holovújemo	бу́демо головува́ти, бу́демо головува́ть, головува́тимемо, головува́тимем búdemo holovuváty, búdemo holovuvátʹ, holovuvátymemo, holovuvátymem
2nd plural ви	голову́єте holovújete	бу́дете головува́ти, бу́дете головува́ть, головува́тимете búdete holovuváty, búdete holovuvátʹ, holovuvátymete
3rd plural вони	голову́ють holovújutʹ	бу́дуть головува́ти, бу́дуть головува́ть, головува́тимуть búdutʹ holovuváty, búdutʹ holovuvátʹ, holovuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	голову́ймо holovújmo
second-person	голову́й holovúj	голову́йте holovújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	головува́в holovuváv	головува́ли holovuvály
feminine я / ти / вона	головува́ла holovuvála
neuter воно	головува́ло holovuválo

Derived terms

• головува́ння (holovuvánnja)
• голову́ючий (holovújučyj)

 

References

• “головувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)