наколядувати

Ukrainian

Etymology

на- (na-) +‎ колядува́ти (koljaduváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [nɐkɔlʲɐdʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

наколядува́ти • (nakoljaduváty) pf

1. to earn from caroling

Conjugation

Conjugation of наколядува́ти, наколядува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	наколядува́ти, наколядува́ть nakoljaduváty, nakoljaduvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	наколядо́ваний nakoljadóvanyj impersonal: наколядо́вано nakoljadóvano
adverbial	—	наколядува́вши nakoljaduvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	наколяду́ю nakoljadúju
2nd singular ти	—	наколяду́єш nakoljadúješ
3rd singular він / вона / воно	—	наколяду́є nakoljadúje
1st plural ми	—	наколяду́єм, наколяду́ємо nakoljadújem, nakoljadújemo
2nd plural ви	—	наколяду́єте nakoljadújete
3rd plural вони	—	наколяду́ють nakoljadújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	наколяду́ймо nakoljadújmo
second-person	наколяду́й nakoljadúj	наколяду́йте nakoljadújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	наколядува́в nakoljaduváv	наколядува́ли nakoljaduvály
feminine я / ти / вона	наколядува́ла nakoljaduvála
neuter воно	наколядува́ло nakoljaduválo

Further reading

• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “наколядува́ти”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “наколядувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “наколядувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN