позичати
Ukrainian edit
Etymology edit
Cognates include Belarusian пазыча́ць (pazyčácʹ) and Polish pożyczać.
Pronunciation edit
Verb edit
позича́ти • (pozyčáty) impf (perfective пози́чити)
Conjugation edit
Conjugation of позича́ти, позича́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | позича́ти, позича́ть pozyčáty, pozyčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | позича́ючи pozyčájučy |
позича́вши pozyčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
позича́ю pozyčáju |
бу́ду позича́ти, бу́ду позича́ть, позича́тиму búdu pozyčáty, búdu pozyčátʹ, pozyčátymu |
| 2nd singular ти |
позича́єш pozyčáješ |
бу́деш позича́ти, бу́деш позича́ть, позича́тимеш búdeš pozyčáty, búdeš pozyčátʹ, pozyčátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
позича́є pozyčáje |
бу́де позича́ти, бу́де позича́ть, позича́тиме búde pozyčáty, búde pozyčátʹ, pozyčátyme |
| 1st plural ми |
позича́єм, позича́ємо pozyčájem, pozyčájemo |
бу́демо позича́ти, бу́демо позича́ть, позича́тимемо, позича́тимем búdemo pozyčáty, búdemo pozyčátʹ, pozyčátymemo, pozyčátymem |
| 2nd plural ви |
позича́єте pozyčájete |
бу́дете позича́ти, бу́дете позича́ть, позича́тимете búdete pozyčáty, búdete pozyčátʹ, pozyčátymete |
| 3rd plural вони |
позича́ють pozyčájutʹ |
бу́дуть позича́ти, бу́дуть позича́ть, позича́тимуть búdutʹ pozyčáty, búdutʹ pozyčátʹ, pozyčátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | позича́ймо pozyčájmo |
| second-person | позича́й pozyčáj |
позича́йте pozyčájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
позича́в pozyčáv |
позича́ли pozyčály |
| feminine я / ти / вона |
позича́ла pozyčála | |
| neuter воно |
позича́ло pozyčálo | |