позичати

Ukrainian

Etymology

Cognates include Belarusian пазыча́ць (pazyčácʹ) and Polish pożyczać.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔzeˈt͡ʃate]

• Audio:

  (file)

Verb

позича́ти • (pozyčáty) impf (perfective пози́чити)

1. to borrow
2. to lend (+ dative case)

Conjugation

Conjugation of позича́ти, позича́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	позича́ти, позича́ть pozyčáty, pozyčátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	позича́ючи pozyčájučy	позича́вши pozyčávšy
	present tense	future tense
1st singular я	позича́ю pozyčáju	бу́ду позича́ти, бу́ду позича́ть, позича́тиму búdu pozyčáty, búdu pozyčátʹ, pozyčátymu
2nd singular ти	позича́єш pozyčáješ	бу́деш позича́ти, бу́деш позича́ть, позича́тимеш búdeš pozyčáty, búdeš pozyčátʹ, pozyčátymeš
3rd singular він / вона / воно	позича́є pozyčáje	бу́де позича́ти, бу́де позича́ть, позича́тиме búde pozyčáty, búde pozyčátʹ, pozyčátyme
1st plural ми	позича́єм, позича́ємо pozyčájem, pozyčájemo	бу́демо позича́ти, бу́демо позича́ть, позича́тимемо, позича́тимем búdemo pozyčáty, búdemo pozyčátʹ, pozyčátymemo, pozyčátymem
2nd plural ви	позича́єте pozyčájete	бу́дете позича́ти, бу́дете позича́ть, позича́тимете búdete pozyčáty, búdete pozyčátʹ, pozyčátymete
3rd plural вони	позича́ють pozyčájutʹ	бу́дуть позича́ти, бу́дуть позича́ть, позича́тимуть búdutʹ pozyčáty, búdutʹ pozyčátʹ, pozyčátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	позича́ймо pozyčájmo
second-person	позича́й pozyčáj	позича́йте pozyčájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	позича́в pozyčáv	позича́ли pozyčály
feminine я / ти / вона	позича́ла pozyčála
neuter воно	позича́ло pozyčálo