поселити

Ukrainian

Etymology

From по- (po-) +‎ сели́ти (selýty). Compare Russian посели́ть (poselítʹ), Belarusian пасялі́ць (pasjalícʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔseˈɫɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

посели́ти • (poselýty) pf (imperfective поселя́ти) (transitive)

1. to settle, to lodge (people on a territory or in a dwelling)
2. (figuratively) to instil

Conjugation

Conjugation of посели́ти, посели́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	посели́ти, посели́ть poselýty, poselýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	посе́лений posélenyj impersonal: посе́лено poséleno
adverbial	—	посели́вши poselývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	поселю́ poseljú
2nd singular ти	—	посе́лиш posélyš
3rd singular він / вона / воно	—	посе́лить posélytʹ
1st plural ми	—	посе́лим, посе́лимо posélym, posélymo
2nd plural ви	—	посе́лите posélyte
3rd plural вони	—	посе́лять poséljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	поселі́м, поселі́мо poselím, poselímo
second-person	посели́ poselý	поселі́ть poselítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	посели́в poselýv	посели́ли poselýly
feminine я / ти / вона	посели́ла poselýla
neuter воно	посели́ло poselýlo

Synonyms

• (all senses): всели́ти pf (vselýty)

Derived terms

• поселе́нець m (poselénecʹ), поселе́ниця f (poselénycja)
• посе́лення n (posélennja)
• посели́тися pf (poselýtysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “поселити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “поселити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “поселити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “поселити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)