розголошувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From the розголо́ш- (rozholóš-) stem of розголоси́ти (rozholosýty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian разглаша́ть (razglašátʹ).

Pronunciation edit

IPA^(key): [rɔzɦɔˈɫɔʃʊʋɐte]
Audio (file)

Verb edit

розголо́шувати • (rozholóšuvaty) impf (perfective розголоси́ти)

to disclose, to divulge, to publicize
Synonyms: обнаро́дувати impf (obnaróduvaty), оприлю́днювати impf (opryljúdnjuvaty)
to put about, to spread (:rumours)
Synonyms: поши́рювати impf (pošýrjuvaty), розповсю́джувати impf (rozpovsjúdžuvaty)

Conjugation edit

Conjugation of розголо́шувати, розголо́шувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розголо́шувати, розголо́шувать rozholóšuvaty, rozholóšuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розголо́шуваний rozholóšuvanyj impersonal: розголо́шувано rozholóšuvano
adverbial	розголо́шуючи rozholóšujučy	розголо́шувавши rozholóšuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розголо́шую rozholóšuju	бу́ду розголо́шувати, бу́ду розголо́шувать, розголо́шуватиму búdu rozholóšuvaty, búdu rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatymu
2nd singular ти	розголо́шуєш rozholóšuješ	бу́деш розголо́шувати, бу́деш розголо́шувать, розголо́шуватимеш búdeš rozholóšuvaty, búdeš rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розголо́шує rozholóšuje	бу́де розголо́шувати, бу́де розголо́шувать, розголо́шуватиме búde rozholóšuvaty, búde rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatyme
1st plural ми	розголо́шуєм, розголо́шуємо rozholóšujem, rozholóšujemo	бу́демо розголо́шувати, бу́демо розголо́шувать, розголо́шуватимемо, розголо́шуватимем búdemo rozholóšuvaty, búdemo rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatymemo, rozholóšuvatymem
2nd plural ви	розголо́шуєте rozholóšujete	бу́дете розголо́шувати, бу́дете розголо́шувать, розголо́шуватимете búdete rozholóšuvaty, búdete rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatymete
3rd plural вони	розголо́шують rozholóšujutʹ	бу́дуть розголо́шувати, бу́дуть розголо́шувать, розголо́шуватимуть búdutʹ rozholóšuvaty, búdutʹ rozholóšuvatʹ, rozholóšuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розголо́шуймо rozholóšujmo
second-person	розголо́шуй rozholóšuj	розголо́шуйте rozholóšujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розголо́шував rozholóšuvav	розголо́шували rozholóšuvaly
feminine я / ти / вона	розголо́шувала rozholóšuvala
neuter воно	розголо́шувало rozholóšuvalo

Derived terms edit

розголо́шування n (rozholóšuvannja)
розголо́шуватися impf (rozholóšuvatysja)
розголо́шувач m (rozholóšuvač), розголо́шувачка f (rozholóšuvačka) (rare)