співіснувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From спів- (spiv-, “co-”) +‎ існува́ти (isnuváty, “to exist”). Compare Belarusian суіснава́ць (suisnavácʹ), Polish współistnieć.

Pronunciation edit

IPA^(key): [sʲpʲiʋʲisnʊˈʋate]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

співіснува́ти • (spivisnuváty) impf

(intransitive) to coexist

Conjugation edit

Conjugation of співіснува́ти, співіснува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	співіснува́ти, співіснува́ть spivisnuváty, spivisnuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	співісну́ючи spivisnújučy	співіснува́вши spivisnuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	співісну́ю spivisnúju	бу́ду співіснува́ти, бу́ду співіснува́ть, співіснува́тиму búdu spivisnuváty, búdu spivisnuvátʹ, spivisnuvátymu
2nd singular ти	співісну́єш spivisnúješ	бу́деш співіснува́ти, бу́деш співіснува́ть, співіснува́тимеш búdeš spivisnuváty, búdeš spivisnuvátʹ, spivisnuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	співісну́є spivisnúje	бу́де співіснува́ти, бу́де співіснува́ть, співіснува́тиме búde spivisnuváty, búde spivisnuvátʹ, spivisnuvátyme
1st plural ми	співісну́єм, співісну́ємо spivisnújem, spivisnújemo	бу́демо співіснува́ти, бу́демо співіснува́ть, співіснува́тимемо, співіснува́тимем búdemo spivisnuváty, búdemo spivisnuvátʹ, spivisnuvátymemo, spivisnuvátymem
2nd plural ви	співісну́єте spivisnújete	бу́дете співіснува́ти, бу́дете співіснува́ть, співіснува́тимете búdete spivisnuváty, búdete spivisnuvátʹ, spivisnuvátymete
3rd plural вони	співісну́ють spivisnújutʹ	бу́дуть співіснува́ти, бу́дуть співіснува́ть, співіснува́тимуть búdutʹ spivisnuváty, búdutʹ spivisnuvátʹ, spivisnuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	співісну́ймо spivisnújmo
second-person	співісну́й spivisnúj	співісну́йте spivisnújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	співіснува́в spivisnuváv	співіснува́ли spivisnuvály
feminine я / ти / вона	співіснува́ла spivisnuvála
neuter воно	співіснува́ло spivisnuválo

Derived terms edit

співіснува́ння n (spivisnuvánnja, “coexistence”)