старіти
Ukrainian edit
Etymology edit
From стари́й (starýj) + -іти (-ity). Compare Russian старе́ть (starétʹ), Belarusian старэ́ць (starécʹ), Polish starzeć (się)
Pronunciation edit
Verb edit
старі́ти or ста́ріти • (staríty or stárity) impf (perfective постарі́ти or поста́ріти)
Conjugation edit
Conjugation of старі́ти, старі́ть, ста́ріти, ста́ріть (class 1a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | старі́ти, старі́ть, ста́ріти, ста́ріть staríty, starítʹ, stárity, stáritʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | старі́ючи, ста́ріючи staríjučy, stárijučy |
старі́вши, ста́рівши starívšy, stárivšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
старі́ю, ста́рію staríju, stáriju |
бу́ду старі́ти, бу́ду старі́ть, бу́ду ста́ріти, бу́ду ста́ріть, старі́тиму, ста́рітиму búdu staríty, búdu starítʹ, búdu stárity, búdu stáritʹ, starítymu, stáritymu |
| 2nd singular ти |
старі́єш, ста́рієш staríješ, stáriješ |
бу́деш старі́ти, бу́деш старі́ть, бу́деш ста́ріти, бу́деш ста́ріть, старі́тимеш, ста́рітимеш búdeš staríty, búdeš starítʹ, búdeš stárity, búdeš stáritʹ, starítymeš, stáritymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
старі́є, ста́ріє staríje, stárije |
бу́де старі́ти, бу́де старі́ть, бу́де ста́ріти, бу́де ста́ріть, старі́тиме, ста́рітиме búde staríty, búde starítʹ, búde stárity, búde stáritʹ, starítyme, stárityme |
| 1st plural ми |
старі́єм, старі́ємо, ста́рієм, ста́ріємо staríjem, staríjemo, stárijem, stárijemo |
бу́демо старі́ти, бу́демо старі́ть, бу́демо ста́ріти, бу́демо ста́ріть, старі́тимемо, старі́тимем, ста́рітимемо, ста́рітимем búdemo staríty, búdemo starítʹ, búdemo stárity, búdemo stáritʹ, starítymemo, starítymem, stáritymemo, stáritymem |
| 2nd plural ви |
старі́єте, ста́рієте staríjete, stárijete |
бу́дете старі́ти, бу́дете старі́ть, бу́дете ста́ріти, бу́дете ста́ріть, старі́тимете, ста́рітимете búdete staríty, búdete starítʹ, búdete stárity, búdete stáritʹ, starítymete, stáritymete |
| 3rd plural вони |
старі́ють, ста́ріють staríjutʹ, stárijutʹ |
бу́дуть старі́ти, бу́дуть старі́ть, бу́дуть ста́ріти, бу́дуть ста́ріть, старі́тимуть, ста́рітимуть búdutʹ staríty, búdutʹ starítʹ, búdutʹ stárity, búdutʹ stáritʹ, starítymutʹ, stáritymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | старі́ймо, ста́ріймо staríjmo, stárijmo |
| second-person | старі́й, ста́рій staríj, stárij |
старі́йте, ста́рійте staríjte, stárijte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
старі́в, ста́рів starív, stáriv |
старі́ли, ста́ріли staríly, stárily |
| feminine я / ти / вона |
старі́ла, ста́ріла staríla, stárila | |
| neuter воно |
старі́ло, ста́ріло starílo, stárilo | |
Derived terms edit
- ста́рі́ння n (stárínnja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “старіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka