тікати

Ukrainian

Etymology 1

Onomatopoeic. From the tick-tock sound of a clock.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈtʲikɐte]

Verb

ті́кати • (tíkaty) impf

1. (intransitive) to tick (of a clock)

Conjugation

Conjugation of ті́кати, ті́кать (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	ті́кати, ті́кать tíkaty, tíkatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	ті́каючи tíkajučy	ті́кавши tíkavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	—
2nd singular ти	—	—
3rd singular він / вона / воно	ті́кає tíkaje	бу́де ті́кати, бу́де ті́кать, ті́катиме búde tíkaty, búde tíkatʹ, tíkatyme
1st plural ми	—	—
2nd plural ви	—	—
3rd plural вони	ті́кають tíkajutʹ	бу́дуть ті́кати, бу́дуть ті́кать, ті́катимуть búdutʹ tíkaty, búdutʹ tíkatʹ, tíkatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	—
second-person	—	—
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ті́кав tíkav	ті́кали tíkaly
feminine я / ти / вона	ті́кала tíkala
neuter воно	ті́кало tíkalo

Etymology 2

From Proto-Slavic *těkati (“to run”), iterative of *tekti (“to run, to flow”). Compare Polish uciekać.

Pronunciation

• IPA^(key): [tʲiˈkate]

• Audio:

  (file)

Verb

тіка́ти • (tikáty) impf

1. (intransitive) to run away, to flee

Conjugation

Conjugation of тіка́ти, тіка́ть (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	тіка́ти, тіка́ть tikáty, tikátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	тіка́ючи tikájučy	тіка́вши tikávšy
	present tense	future tense
1st singular я	тіка́ю tikáju	бу́ду тіка́ти, бу́ду тіка́ть, тіка́тиму búdu tikáty, búdu tikátʹ, tikátymu
2nd singular ти	тіка́єш tikáješ	бу́деш тіка́ти, бу́деш тіка́ть, тіка́тимеш búdeš tikáty, búdeš tikátʹ, tikátymeš
3rd singular він / вона / воно	тіка́є tikáje	бу́де тіка́ти, бу́де тіка́ть, тіка́тиме búde tikáty, búde tikátʹ, tikátyme
1st plural ми	тіка́єм, тіка́ємо tikájem, tikájemo	бу́демо тіка́ти, бу́демо тіка́ть, тіка́тимемо, тіка́тимем búdemo tikáty, búdemo tikátʹ, tikátymemo, tikátymem
2nd plural ви	тіка́єте tikájete	бу́дете тіка́ти, бу́дете тіка́ть, тіка́тимете búdete tikáty, búdete tikátʹ, tikátymete
3rd plural вони	тіка́ють tikájutʹ	бу́дуть тіка́ти, бу́дуть тіка́ть, тіка́тимуть búdutʹ tikáty, búdutʹ tikátʹ, tikátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	тіка́ймо tikájmo
second-person	тіка́й tikáj	тіка́йте tikájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	тіка́в tikáv	тіка́ли tikály
feminine я / ти / вона	тіка́ла tikála
neuter воно	тіка́ло tikálo

Descendants

• → Russian: тика́ть (tikátʹ) (regional)