уніфікувати
Ukrainian edit
Etymology edit
From уніфік(а́ція) (unifik(ácija)) + -ува́ти (-uváty). Compare Belarusian уніфікава́ць (unifikavácʹ), Polish unifikować, Russian унифици́ровать (unificírovatʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
уніфікува́ти • (unifikuváty) impf or pf (transitive)
- to unify
- to standardize
- Synonym: стандартизува́ти impf or pf (standartyzuváty)
Conjugation edit
Conjugation of уніфікува́ти, уніфікува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | уніфікува́ти, уніфікува́ть unifikuváty, unifikuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | уніфіко́ваний unifikóvanyj impersonal: уніфіко́вано unifikóvano |
| adverbial | уніфіку́ючи unifikújučy |
уніфікува́вши unifikuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
уніфіку́ю unifikúju |
бу́ду вніфікува́ти, бу́ду вніфікува́ть, уніфікува́тиму búdu vnifikuváty, búdu vnifikuvátʹ, unifikuvátymu |
| 2nd singular ти |
уніфіку́єш unifikúješ |
бу́деш уніфікува́ти, бу́деш уніфікува́ть, уніфікува́тимеш búdeš unifikuváty, búdeš unifikuvátʹ, unifikuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
уніфіку́є unifikúje |
бу́де вніфікува́ти, бу́де вніфікува́ть, уніфікува́тиме búde vnifikuváty, búde vnifikuvátʹ, unifikuvátyme |
| 1st plural ми |
уніфіку́єм, уніфіку́ємо unifikújem, unifikújemo |
бу́демо вніфікува́ти, бу́демо вніфікува́ть, уніфікува́тимемо, уніфікува́тимем búdemo vnifikuváty, búdemo vnifikuvátʹ, unifikuvátymemo, unifikuvátymem |
| 2nd plural ви |
уніфіку́єте unifikújete |
бу́дете вніфікува́ти, бу́дете вніфікува́ть, уніфікува́тимете búdete vnifikuváty, búdete vnifikuvátʹ, unifikuvátymete |
| 3rd plural вони |
уніфіку́ють unifikújutʹ |
бу́дуть уніфікува́ти, бу́дуть уніфікува́ть, уніфікува́тимуть búdutʹ unifikuváty, búdutʹ unifikuvátʹ, unifikuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | уніфіку́ймо unifikújmo |
| second-person | уніфіку́й unifikúj |
уніфіку́йте unifikújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
уніфікува́в unifikuváv |
уніфікува́ли unifikuvály |
| feminine я / ти / вона |
уніфікува́ла unifikuvála | |
| neuter воно |
уніфікува́ло unifikuválo | |
Derived terms edit
- уніфіко́ваний (unifikóvanyj)
- уніфікува́ння n (unifikuvánnja)
- уніфікува́тися impf or pf (unifikuvátysja)
Related terms edit
- уніфіка́тор m (unifikátor)
- уніфіка́ція f (unifikácija)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “уніфікувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “уніфікувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
Further reading edit
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “уніфікувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “уніфікувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “уніфікувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “уніфікувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)