арештувати

Ukrainian edit

From аре́шт (aréšt, “arrest”) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian арестова́ть (arestovátʹ), Belarusian арыштава́ць (aryštavácʹ), Polish aresztować.

арештува́ти • (areštuváty) pf (imperfective арешто́вувати)

(transitive) to arrest (take into legal custody)
Synonym: затри́мати pf (zatrýmaty)

Conjugation of арештува́ти, арештува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	арештува́ти, арештува́ть areštuváty, areštuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	арешто́ваний areštóvanyj impersonal: арешто́вано areštóvano
adverbial	—	арештува́вши areštuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	арешту́ю areštúju
2nd singular ти	—	арешту́єш areštúješ
3rd singular він / вона / воно	—	арешту́є areštúje
1st plural ми	—	арешту́єм, арешту́ємо areštújem, areštújemo
2nd plural ви	—	арешту́єте areštújete
3rd plural вони	—	арешту́ють areštújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	арешту́ймо areštújmo
second-person	арешту́й areštúj	арешту́йте areštújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	арештува́в areštuváv	арештува́ли areštuvály
feminine я / ти / вона	арештува́ла areštuvála
neuter воно	арештува́ло areštuválo