бракувати
Ukrainian edit
Etymology edit
Borrowed from Polish brakować (“to lack, to be lacking”).[1] By surface analysis, брак (brak) + -ува́ти (-uváty). The sense "to consider defective" may be a semantic loan from Russian бракова́ть (brakovátʹ), a cognate. Compare also Belarusian бракава́ць (brakavácʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
бракува́ти • (brakuváty) impf
- (impersonal) to lack, to be lacking, to be without, to be missing [+dative = to whom], [+genitive = what]
- Їм нічо́го не бракува́ло.
- Jim ničóho ne brakuválo.
- They lacked nothing. They wanted for nothing.
- Нам браку́є електроене́ргії.
- Nam brakúje elektroenérhiji.
- We lack electricity.
- Тут браку́є компете́нтних люде́й.
- Tut brakúje kompeténtnyx ljudéj.
- There is a lack of competent people here.
- У цій кни́зі браку́є де́кількох сторіно́к.
- U cij knýzi brakúje dékilʹkox storinók.
- Several pages are missing from this book. This book is lacking/missing several pages.
- 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Bible or books of Holy Scripture of the Old and New Testaments], Matthew 19:20, page 1213:
- Говорить до Нього юнак: „Це я виконав все. Чого ще бракує мені?"
- Hovorytʹ do Nʹoho junak: „Ce ja vykonav vse. Čoho šče brakuje meni?"
- “All these I have kept,” the young man said. “What do I still lack?”
Conjugation edit
Conjugation of бракува́ти, бракува́ть (class 2a, imperfective, intransitive, impersonal)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бракува́ти, бракува́ть brakuváty, brakuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | — |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
браку́є brakúje |
бу́де бракува́ти, бу́де бракува́ть, бракува́тиме búde brakuváty, búde brakuvátʹ, brakuvátyme |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | — |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
— | — |
| feminine я / ти / вона |
— | |
| neuter воно |
бракува́ло brakuválo | |
Verb edit
бракува́ти • (brakuváty) impf
- (transitive) to consider defective, to reject (as defective)
Conjugation edit
Conjugation of бракува́ти, бракува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бракува́ти, бракува́ть brakuváty, brakuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | брако́ваний brakóvanyj impersonal: брако́вано brakóvano |
| adverbial | браку́ючи brakújučy |
бракува́вши brakuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
браку́ю brakúju |
бу́ду бракува́ти, бу́ду бракува́ть, бракува́тиму búdu brakuváty, búdu brakuvátʹ, brakuvátymu |
| 2nd singular ти |
браку́єш brakúješ |
бу́деш бракува́ти, бу́деш бракува́ть, бракува́тимеш búdeš brakuváty, búdeš brakuvátʹ, brakuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
браку́є brakúje |
бу́де бракува́ти, бу́де бракува́ть, бракува́тиме búde brakuváty, búde brakuvátʹ, brakuvátyme |
| 1st plural ми |
браку́єм, браку́ємо brakújem, brakújemo |
бу́демо бракува́ти, бу́демо бракува́ть, бракува́тимемо, бракува́тимем búdemo brakuváty, búdemo brakuvátʹ, brakuvátymemo, brakuvátymem |
| 2nd plural ви |
браку́єте brakújete |
бу́дете бракува́ти, бу́дете бракува́ть, бракува́тимете búdete brakuváty, búdete brakuvátʹ, brakuvátymete |
| 3rd plural вони |
браку́ють brakújutʹ |
бу́дуть бракува́ти, бу́дуть бракува́ть, бракува́тимуть búdutʹ brakuváty, búdutʹ brakuvátʹ, brakuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | браку́ймо brakújmo |
| second-person | браку́й brakúj |
браку́йте brakújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
бракува́в brakuváv |
бракува́ли brakuvály |
| feminine я / ти / вона |
бракува́ла brakuvála | |
| neuter воно |
бракува́ло brakuválo | |
Derived terms edit
- бракува́льний (brakuválʹnyj)
- бракува́льник m (brakuválʹnyk), бракува́льниця f (brakuválʹnycja)
- бракува́ння n (brakuvánnja)
- бракува́тися impf (brakuvátysja)
References edit
- ^ Martynaŭ, V. U., editor (1978), “брак”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 1 (А – бячэ́йка), Minsk: Navuka i technika, page 376
- Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “бракувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- “бракувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “бракувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “бракувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “бракувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “бракувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “бракувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)