брикнути

Ukrainian

From брикати (brykaty) +‎ -ну́ти (-núty)

брикну́ти • (bryknúty) pf

Conjugation of брикну́ти, брикну́ть (class 3b, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	брикну́ти, брикну́ть bryknúty, bryknútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	брикну́вши bryknúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	брикну́ bryknú
2nd singular ти	—	брикне́ш bryknéš
3rd singular він / вона / воно	—	брикне́ brykné
1st plural ми	—	брикне́м, брикнемо́ brykném, bryknemó
2nd plural ви	—	брикнете́ brykneté
3rd plural вони	—	брикну́ть bryknútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	брикні́м, брикні́мо brykním, bryknímo
second-person	брикни́ brykný	брикні́ть bryknítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	брикну́в bryknúv	брикну́ли bryknúly
feminine я / ти / вона	брикну́ла bryknúla
neuter воно	брикну́ло bryknúlo