брикати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *brъkati

Pronunciation

• IPA^(key): [breˈkate]

• Audio:

  (file)

Verb

брика́ти • (brykáty) impf (perfective брикну́ти)

1. to kick by the hind legs (horse, bovine etc.)

Conjugation

Conjugation of брика́ти, брика́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	брика́ти, брика́ть brykáty, brykátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	брика́ючи brykájučy	брика́вши brykávšy
	present tense	future tense
1st singular я	брика́ю brykáju	бу́ду брика́ти, бу́ду брика́ть, брика́тиму búdu brykáty, búdu brykátʹ, brykátymu
2nd singular ти	брика́єш brykáješ	бу́деш брика́ти, бу́деш брика́ть, брика́тимеш búdeš brykáty, búdeš brykátʹ, brykátymeš
3rd singular він / вона / воно	брика́є brykáje	бу́де брика́ти, бу́де брика́ть, брика́тиме búde brykáty, búde brykátʹ, brykátyme
1st plural ми	брика́єм, брика́ємо brykájem, brykájemo	бу́демо брика́ти, бу́демо брика́ть, брика́тимемо, брика́тимем búdemo brykáty, búdemo brykátʹ, brykátymemo, brykátymem
2nd plural ви	брика́єте brykájete	бу́дете брика́ти, бу́дете брика́ть, брика́тимете búdete brykáty, búdete brykátʹ, brykátymete
3rd plural вони	брика́ють brykájutʹ	бу́дуть брика́ти, бу́дуть брика́ть, брика́тимуть búdutʹ brykáty, búdutʹ brykátʹ, brykátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	брика́ймо brykájmo
second-person	брика́й brykáj	брика́йте brykájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	брика́в brykáv	брика́ли brykály
feminine я / ти / вона	брика́ла brykála
neuter воно	брика́ло brykálo

References

• “брикати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)