винагороджувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From the винагородж- (vynahorodž-) stem of ви́нагородити (výnahorodyty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Polish wynagradzać.

Pronunciation edit

IPA^(key): [ʋenɐɦɔˈrɔd͡ʒʊʋɐte]
Audio (file)

Verb edit

винагоро́джувати • (vynahoródžuvaty) impf (perfective ви́нагородити)

(transitive) to reward, to recompense

Conjugation edit

Conjugation of винагоро́джувати, винагоро́джувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	винагоро́джувати, винагоро́джувать vynahoródžuvaty, vynahoródžuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	винагоро́джуючи vynahoródžujučy	винагоро́джувавши vynahoródžuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	винагоро́джую vynahoródžuju	бу́ду винагоро́джувати, бу́ду винагоро́джувать, винагоро́джуватиму búdu vynahoródžuvaty, búdu vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatymu
2nd singular ти	винагоро́джуєш vynahoródžuješ	бу́деш винагоро́джувати, бу́деш винагоро́джувать, винагоро́джуватимеш búdeš vynahoródžuvaty, búdeš vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	винагоро́джує vynahoródžuje	бу́де винагоро́джувати, бу́де винагоро́джувать, винагоро́джуватиме búde vynahoródžuvaty, búde vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatyme
1st plural ми	винагоро́джуєм, винагоро́джуємо vynahoródžujem, vynahoródžujemo	бу́демо винагоро́джувати, бу́демо винагоро́джувать, винагоро́джуватимемо, винагоро́джуватимем búdemo vynahoródžuvaty, búdemo vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatymemo, vynahoródžuvatymem
2nd plural ви	винагоро́джуєте vynahoródžujete	бу́дете винагоро́джувати, бу́дете винагоро́джувать, винагоро́джуватимете búdete vynahoródžuvaty, búdete vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatymete
3rd plural вони	винагоро́джують vynahoródžujutʹ	бу́дуть винагоро́джувати, бу́дуть винагоро́джувать, винагоро́джуватимуть búdutʹ vynahoródžuvaty, búdutʹ vynahoródžuvatʹ, vynahoródžuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	винагоро́джуймо vynahoródžujmo
second-person	винагоро́джуй vynahoródžuj	винагоро́джуйте vynahoródžujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	винагоро́джував vynahoródžuvav	винагоро́джували vynahoródžuvaly
feminine я / ти / вона	винагоро́джувала vynahoródžuvala
neuter воно	винагоро́джувало vynahoródžuvalo

Derived terms edit

винагоро́джування n (vynahoródžuvannja)
винагоро́джуватися impf (vynahoródžuvatysja)

Related terms edit

ви́нагоро́дження n (výnahoródžennja)
винагоро́да f (vynahoróda)