ворожити
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Old Ruthenian ворожи́ти (vorožíti), from Old East Slavic ворожити (vorožiti), from Proto-Slavic *voržiti.
Pronunciation edit
Verb edit
ворожи́ти • (vorožýty) impf
- (transitive) to tell fortunes, to foretell
- (intransitive) to put a spell on, to cast a spell upon, to bewitch, to enchant
- (intransitive, colloquial, ironic) to hustle, to bustle about, to be busy with
Conjugation edit
Conjugation of ворожи́ти, ворожи́ть (class 4c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ворожи́ти, ворожи́ть vorožýty, vorožýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | воро́жений voróženyj impersonal: воро́жено voróženo |
| adverbial | воро́жачи voróžačy |
ворожи́вши vorožývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ворожу́ vorožú |
бу́ду ворожи́ти, бу́ду ворожи́ть, ворожи́тиму búdu vorožýty, búdu vorožýtʹ, vorožýtymu |
| 2nd singular ти |
воро́жиш voróžyš |
бу́деш ворожи́ти, бу́деш ворожи́ть, ворожи́тимеш búdeš vorožýty, búdeš vorožýtʹ, vorožýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
воро́жить voróžytʹ |
бу́де ворожи́ти, бу́де ворожи́ть, ворожи́тиме búde vorožýty, búde vorožýtʹ, vorožýtyme |
| 1st plural ми |
воро́жим, воро́жимо voróžym, voróžymo |
бу́демо ворожи́ти, бу́демо ворожи́ть, ворожи́тимемо, ворожи́тимем búdemo vorožýty, búdemo vorožýtʹ, vorožýtymemo, vorožýtymem |
| 2nd plural ви |
воро́жите voróžyte |
бу́дете ворожи́ти, бу́дете ворожи́ть, ворожи́тимете búdete vorožýty, búdete vorožýtʹ, vorožýtymete |
| 3rd plural вони |
воро́жать voróžatʹ |
бу́дуть ворожи́ти, бу́дуть ворожи́ть, ворожи́тимуть búdutʹ vorožýty, búdutʹ vorožýtʹ, vorožýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ворожі́м, ворожі́мо vorožím, vorožímo |
| second-person | ворожи́ vorožý |
ворожі́ть vorožítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ворожи́в vorožýv |
ворожи́ли vorožýly |
| feminine я / ти / вона |
ворожи́ла vorožýla | |
| neuter воно |
ворожи́ло vorožýlo | |
Derived terms edit
Prefixed verbs
- відворожи́ти pf (vidvorožýty), відворо́жувати impf (vidvoróžuvaty)
- відворожи́тися pf (vidvorožýtysja), відворо́жуватися impf (vidvoróžuvatysja)
- доворожи́ти pf (dovorožýty)
- заворожи́ти pf (zavorožýty), заворо́жувати impf (zavoróžuvaty)
- заворожи́тися pf (zavorožýtysja), заворо́жуватися impf (zavoróžuvatysja)
- наворожи́ти pf (navorožýty), наворо́жувати impf (navoróžuvaty)
- обворожи́ти pf (obvorožýty), обворо́жувати impf (obvoróžuvaty)
- обворожи́тися pf (obvorožýtysja), обворо́жуватися impf (obvoróžuvatysja)
- поворожи́ти pf (povorožýty)
- приворожи́ти pf (pryvorožýty), приворо́жувати impf (pryvoróžuvaty)
- приворожи́тися pf (pryvorožýtysja), приворо́жуватися impf (pryvoróžuvatysja)
- проворожи́ти pf (provorožýty)
- воро́жка f (voróžka)
- ворожба́ f (vorožbá)
- ворожи́льний (vorožýlʹnyj)
- ворожи́ля f (vorožýlja)
- ворожі́й m (vorožíj)
- ворожі́ння n (vorožínnja)
Related terms edit
- во́рог m (vóroh)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворожити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “ворожити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ворожити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ворожити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “ворожити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “ворожити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “ворожити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)