відпочити

Ukrainian edit

From від- (vid-) +‎ почи́ти (počýty). Compare Polish odpocząć, Belarusian адпачы́ць (adpačýcʹ).

відпочи́ти • (vidpočýty) pf (imperfective відпочива́ти)

Conjugation of відпочи́ти, відпочи́ть (class 15a, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відпочи́ти, відпочи́ть vidpočýty, vidpočýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	відпочи́лий vidpočýlyj
passive	—	—
adverbial	—	відпочи́вши vidpočývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відпочи́ну vidpočýnu
2nd singular ти	—	відпочи́неш vidpočýneš
3rd singular він / вона / воно	—	відпочи́не vidpočýne
1st plural ми	—	відпочи́нем, відпочи́немо vidpočýnem, vidpočýnemo
2nd plural ви	—	відпочи́нете vidpočýnete
3rd plural вони	—	відпочи́нуть vidpočýnutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відпочи́ньмо vidpočýnʹmo
second-person	відпочи́нь vidpočýnʹ	відпочи́ньте vidpočýnʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відпочи́в vidpočýv	відпочи́ли vidpočýly
feminine я / ти / вона	відпочи́ла vidpočýla
neuter воно	відпочи́ло vidpočýlo