відрити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ ри́ти (rýty). Compare Russian отры́ть (otrýtʹ), Belarusian адры́ць (adrýcʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲiˈdrɪte]

Verb

відри́ти • (vidrýty) pf (imperfective відрива́ти)

1. (transitive) to dig out (remove by digging)

   Synonym: відкопа́ти pf (vidkopáty)

Conjugation

Conjugation of відри́ти, відри́ть (class 12a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відри́ти, відри́ть vidrýty, vidrýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відри́тий vidrýtyj impersonal: відри́то vidrýto
adverbial	—	відри́вши vidrývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відри́ю vidrýju
2nd singular ти	—	відри́єш vidrýješ
3rd singular він / вона / воно	—	відри́є vidrýje
1st plural ми	—	відри́єм, відри́ємо vidrýjem, vidrýjemo
2nd plural ви	—	відри́єте vidrýjete
3rd plural вони	—	відри́ють vidrýjutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відри́ймо vidrýjmo
second-person	відри́й vidrýj	відри́йте vidrýjte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відри́в vidrýv	відри́ли vidrýly
feminine я / ти / вона	відри́ла vidrýla
neuter воно	відри́ло vidrýlo

Derived terms

• відри́тися pf (vidrýtysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відрити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відрити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відрити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “відрити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відрити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відрити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)