відчужити

Ukrainian

From від- (vid-) +‎ чужи́й (čužýj) +‎ -ити (-yty). Compare Russian отчуди́ть (otčudítʹ).

відчу́жити • (vidčúžyty) pf (imperfective відчу́жувати) (transitive)

to alienate, to estrange
(law) to alienate, to expropriate (:property)
Synonym: відібра́ти pf (vidibráty)

Conjugation of відчу́жити, відчу́жить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відчу́жити, відчу́жить vidčúžyty, vidčúžytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відчу́жений vidčúženyj impersonal: відчу́жено vidčúženo
adverbial	—	відчу́живши vidčúžyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відчу́жу vidčúžu
2nd singular ти	—	відчу́жиш vidčúžyš
3rd singular він / вона / воно	—	відчу́жить vidčúžytʹ
1st plural ми	—	відчу́жим, відчу́жимо vidčúžym, vidčúžymo
2nd plural ви	—	відчу́жите vidčúžyte
3rd plural вони	—	відчу́жать vidčúžatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відчу́жмо vidčúžmo
second-person	відчу́ж vidčúž	відчу́жте vidčúžte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відчу́жив vidčúžyv	відчу́жили vidčúžyly
feminine я / ти / вона	відчу́жила vidčúžyla
neuter воно	відчу́жило vidčúžylo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відчужити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відчужити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“відчужити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“відчужити”, in Kyiv Dictionary (in English)
“відчужити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)