дєкувати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian дековати (dekovati), borrowed from Old Polish dziękować, from Old High German dankōn, ultimately from Proto-Germanic *þankōną.

Pronunciation

IPA^(key): [ˈdʲɛkʊʋɐte]

Verb

дє́кувати • (djékuvaty) impf (perfective подє́кувати) (+ dative)

(dialectal) Alternative form of дя́кувати (djákuvaty)

Conjugation

Conjugation of дє́кувати, дє́кувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	дє́кувати, дє́кувать djékuvaty, djékuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	дє́куваний djékuvanyj impersonal: дє́кувано djékuvano
adverbial	дє́куючи djékujučy	дє́кувавши djékuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	дє́кую djékuju	бу́ду дє́кувати, бу́ду дє́кувать, дє́куватиму búdu djékuvaty, búdu djékuvatʹ, djékuvatymu
2nd singular ти	дє́куєш djékuješ	бу́деш дє́кувати, бу́деш дє́кувать, дє́куватимеш búdeš djékuvaty, búdeš djékuvatʹ, djékuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	дє́кує djékuje	бу́де дє́кувати, бу́де дє́кувать, дє́куватиме búde djékuvaty, búde djékuvatʹ, djékuvatyme
1st plural ми	дє́куєм, дє́куємо djékujem, djékujemo	бу́демо дє́кувати, бу́демо дє́кувать, дє́куватимемо, дє́куватимем búdemo djékuvaty, búdemo djékuvatʹ, djékuvatymemo, djékuvatymem
2nd plural ви	дє́куєте djékujete	бу́дете дє́кувати, бу́дете дє́кувать, дє́куватимете búdete djékuvaty, búdete djékuvatʹ, djékuvatymete
3rd plural вони	дє́кують djékujutʹ	бу́дуть дє́кувати, бу́дуть дє́кувать, дє́куватимуть búdutʹ djékuvaty, búdutʹ djékuvatʹ, djékuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	дє́куймо djékujmo
second-person	дє́куй djékuj	дє́куйте djékujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	дє́кував djékuvav	дє́кували djékuvaly
feminine я / ти / вона	дє́кувала djékuvala
neuter воно	дє́кувало djékuvalo