електрон

See also: электрон

Bulgarian

Etymology

Scientific term from English electron coined in 19th century. Morphologically formed as електри́чен (elektríčen, “electric”) +‎ -он (-on). The suffix reflects the ending of Ancient Greek ἰόν (ión, “going, coming”) (whence Bulgarian йон (jon, “ion”)).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɛlɛkˈtrɔn]

• Audio:

  (file)

• Rhymes: -ɔn

Noun

електро́н • (elektrón) m (relational adjective електро́нен)

1. (particle physics) electron (first-generation leptonic particle of negative charge)

   Antonym: позитро́н (pozitrón)

Declension

Declension of електро́н

	singular	plural
indefinite	електро́н elektrón	електро́ни elektróni
definite (subject form)	електро́нът elektrónǎt	електро́ните elektrónite
definite (object form)	електро́на elektróna
count form	—	електро́на elektróna
vocative form	електро́не elektróne	електро́ни elektróni

Related terms

• електри́чество (elektríčestvo, “electricity”)

See also

• муо́н (muón, “muon”)
• тау (tau, “tau”)

References

• “електрон”, in Речник на българския език (in Bulgarian), Sofia: Bulgarian Academy of Sciences, 2014
• “електрон”, in Речник на българския език (in Bulgarian), Chitanka, 2010

Macedonian

Pronunciation

• IPA^(key): [ɛlɛkˈtrɔn]

Noun

електрон • (elektron) m (plural електрони, relational adjective електронски)

1. electron

Declension

Declension of електрон

	singular	plural
indefinite	електрон	електрони
definite unspecified	електронот	електроните
definite proximal	електронов	електрониве
definite distal	електронон	електронине
vocative	електрону	електрони
count form	—	електрона

Serbo-Croatian

Pronunciation

• IPA^(key): /elěktroːn/
• Hyphenation: е‧лек‧трон

Noun

елѐктро̄н m (Latin spelling elèktrōn)

1. (physics) electron

Declension

Declension of електрон

	singular	plural
nominative	елѐктро̄н	електрони
genitive	електро́на	електрона
dative	електрону	електронима
accusative	електрон	електроне
vocative	електроне	електрони
locative	електрону	електронима
instrumental	електроном	електронима

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Russian электро́н (elektrón), from French électron, from English electron.

Pronunciation

• IPA^(key): [eɫekˈtrɔn]

• Audio:

  (file)

Noun

електро́н • (elektrón) m inan (genitive електро́на, nominative plural електро́ни, genitive plural електро́нів, relational adjective електро́нний)

1. electron

Declension

Declension of електро́н (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	електро́н elektrón	електро́ни elektróny
genitive	електро́на elektróna	електро́нів elektróniv
dative	електро́нові, електро́ну elektrónovi, elektrónu	електро́нам elektrónam
accusative	електро́н elektrón	електро́ни elektróny
instrumental	електро́ном elektrónom	електро́нами elektrónamy
locative	електро́ні elektróni	електро́нах elektrónax
vocative	електро́не elektróne	електро́ни elektróny

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “електрон”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “електрон”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “електрон”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “електрон”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)