задовольнити

Ukrainian

Cognate with Polish zadowolić. (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.).

задовольни́ти • (zadovolʹnýty) pf (imperfective задовольня́ти)

Conjugation of задовольни́ти, задовольни́ть (class 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	задовольни́ти, задовольни́ть zadovolʹnýty, zadovolʹnýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	задовольни́вши zadovolʹnývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	задовольню́ zadovolʹnjú
2nd singular ти	—	задовольни́ш zadovolʹnýš
3rd singular він / вона / воно	—	задовольни́ть zadovolʹnýtʹ
1st plural ми	—	задовольни́м, задовольнимо́ zadovolʹným, zadovolʹnymó
2nd plural ви	—	задовольните́ zadovolʹnyté
3rd plural вони	—	задовольня́ть zadovolʹnjátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	задовольні́м, задовольні́мо zadovolʹním, zadovolʹnímo
second-person	задовольни́ zadovolʹný	задовольні́ть zadovolʹnítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	задовольни́в zadovolʹnýv	задовольни́ли zadovolʹnýly
feminine я / ти / вона	задовольни́ла zadovolʹnýla
neuter воно	задовольни́ло zadovolʹnýlo