запанувати
Ukrainian edit
Etymology edit
за- (za-) + панува́ти (panuváty)
Pronunciation edit
Verb edit
запанува́ти • (zapanuváty) pf (imperfective запано́вувати)
- to start ruling/reigning over something
- Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. (National Anthem of Ukraine)
- Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.
- Let us rule, brothers, in our land.
Conjugation edit
Conjugation of запанува́ти, запанува́ть (class 2a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запанува́ти, запанува́ть zapanuváty, zapanuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | запанува́вши zapanuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | запану́ю zapanúju |
| 2nd singular ти |
— | запану́єш zapanúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | запану́є zapanúje |
| 1st plural ми |
— | запану́єм, запану́ємо zapanújem, zapanújemo |
| 2nd plural ви |
— | запану́єте zapanújete |
| 3rd plural вони |
— | запану́ють zapanújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запану́ймо zapanújmo |
| second-person | запану́й zapanúj |
запану́йте zapanújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запанува́в zapanuváv |
запанува́ли zapanuvály |
| feminine я / ти / вона |
запанува́ла zapanuvála | |
| neuter воно |
запанува́ло zapanuválo | |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “запанувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “запанувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “запанувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “запанувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)