Wiktionary

межувати

Ukrainian

edit

Pronunciation

edit
  • IPA(key): [meʒʊˈʋate]
  • Audio:(file)

Verb

edit

межува́ти • (mežuváty) impf

  1. (transitive) to border

Conjugation

edit
Conjugation of межува́ти, межува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive межува́ти, межува́ть
mežuváty, mežuvátʹ
participles present tense past tense
active межу́ючий
mežújučyj 		—
passive — —
adverbial межу́ючи
mežújučy 		межува́вши
mežuvávšy
present tense future tense
1st singular
я 		межу́ю
mežúju 		бу́ду межува́ти, бу́ду межува́ть, межува́тиму
búdu mežuváty, búdu mežuvátʹ, mežuvátymu
2nd singular
ти 		межу́єш
mežúješ 		бу́деш межува́ти, бу́деш межува́ть, межува́тимеш
búdeš mežuváty, búdeš mežuvátʹ, mežuvátymeš
3rd singular
він / вона / воно 		межу́є
mežúje 		бу́де межува́ти, бу́де межува́ть, межува́тиме
búde mežuváty, búde mežuvátʹ, mežuvátyme
1st plural
ми 		межу́єм, межу́ємо
mežújem, mežújemo 		бу́демо межува́ти, бу́демо межува́ть, межува́тимемо, межува́тимем
búdemo mežuváty, búdemo mežuvátʹ, mežuvátymemo, mežuvátymem
2nd plural
ви 		межу́єте
mežújete 		бу́дете межува́ти, бу́дете межува́ть, межува́тимете
búdete mežuváty, búdete mežuvátʹ, mežuvátymete
3rd plural
вони 		межу́ють
mežújutʹ 		бу́дуть межува́ти, бу́дуть межува́ть, межува́тимуть
búdutʹ mežuváty, búdutʹ mežuvátʹ, mežuvátymutʹ
imperative singular plural
first-person — межу́ймо
mežújmo
second-person межу́й
mežúj 		межу́йте
mežújte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		межува́в
mežuváv 		межува́ли
mežuvály
feminine
я / ти / вона 		межува́ла
mežuvála
neuter
воно 		межува́ло
mežuválo

References

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=межувати&oldid=79972093"